Після розлучення Марґарет навідується до батьківського дому — місця її передчасного дорослішання, осередку кошмарів. Минуло чимало років та ночей, а Марґарет ніби й не полишала дитячої: немов досі снить, а водночас чатує. Чи прокрадеться в її безтурботність чийсь зіпсутий погляд, чийсь доторк? Марґарет вертається до спогадів про травматичні події дитинства знову і знову, але тепер вона не піддається безсиллю й розпачу, адже мусить захистити від викликів та небезпек дорослішання уже власних доньок.
Це ніжна й безжально чесна історія молодої жінки: попри страхи дитинства й тривоги материнства, вона вчиться слухати власне тіло, пізнавати свою сексуальність, розуміти бажання, поважати межі — свої та інших людей. «Уві сні» — роман, у якому любов та гнів наяву переплітаються в непростій історії пошуку опертя в собі самій.