"Чужа родина - темний ліс". Починаючи цю книжку я не думала, що вона буде настільки щемка, я очікувала на якийсь трилер чи щось містичне, але ця історія не така. Книга про домашнє насилля, про залежність, про дитячі травми, про те, що кожна сім'я переживає свої труднощі, що не завжди з виду благополучна сім'я такою являється. Книжка важка і правдива. Маленька дівчинка Леся живе з батьками, що пиячать, вдома вона відчуває страх від того насилля, що їй доводиться переживати. Її брат одного дня зникає, а всім всеодно. Сусіди не звертають уваги, в школі не звертають уваги, всім байдуже, ніхто не хоче вляпуватись в це болото. Дуже важко читати про дітей, що переживають насилля, бо я знаю, що хоч це і вигадана історія, але це дійсно відбувається щодня в реальному світі, особливо після прочитання промови авторки, кожну сторінку книжки я пропускала через себе. Рекомендую. Я ж вже казала, що це моя улюблена авторка?

Роман «усі їхні демони» – про дітей, які живуть у родинах алкоголіків, які ростуть у насиллі, в бідноті. На жаль, такі сім’ї досі є, їхні діти живуть в таких умовах, я б сказала, що деякі такі ситуації в сім’ях я бачила та деякі сцени з цих сторінок були і в моєму житті. Алкоголь до добра не приводить, хорошим це не закінчується, це хвороба я б сказала руйнує життя усіх. У цій книзі описується про дітей з таких сімей, які потрапляють в погані компанії, стають наркоманами, алкоголіками та вбивцями. Є й виняток: діти все ж таки чогось добиваються у своєму житті. Вони вибиваються в люди, в минулому залишається чорною плямою в біографії їхнє існування серед демонів. Дівчинка думала, що демони живуть десь під підлогою, а коли у батьків гулька, вони виповзають. Їй було 9 років, і вона ще не розуміла, що коли вони (батьки) понапиваються, тоді вони самі стають цими демонами. Коли я читала цю книжку, мені було важко морально, шкода цих дітей, тобі боляче разом із ними і ти відчуваєш усе це і пропускаєш крізь себе, бо це не вигадане, це все існує. Кожен із героїв у цій книжці мають свій фінал – хто щасливий, а хто й ні. Хочу, щоб у сім’ях панувала любов, повага, щастя і ніяких демонів у їхньому житті не існувало.

Когда читала эту книгу было ощущение что попала в своё детство. Тоже жила в "лихие девяностые", тоже в доме была такая соседка-самогонщица. Тоже пьяный дебош во дворах и подъездах домой. Жутко иногда всё это вспоминать. Как у людей не было денег и от безвыходности ситуации многие уходили в запой. Как хорошо, что эти времена прошли и сейчас у наших детей совсем другая жизнь! Было очень жаль Лесю! Если брат старше и хоть кое как может за себя постоять, то бедняжка-малышка ещё полностью зависит от горе-родителей.