Книга ''Пригоди дракончика Бульки" дуже сподобалась моїм синочкам. В ній нам сподобались ілюстрації з гарно вималюваними героями. Розглядаючи їх, діткам краще було уявляти героїв, співпереживати їм і тішитись коли всі історії закінчувались щасливо. Сподобались захоплюючі історії. Маленький хлопчик П'єр зимою в лісі шукає хмиз, для того щоб нагріти власну домівку і чує плач. Він не злякався, а допоміг дракончику. Дракончик віддячив, прибравши будинок, спікши хліб і вилікувавши батьків П'єро. Дракончик і його друзі кожному готові допомогти. Перетягнути величезного ведмедя ласуна до сови, навчити пташеня літати і врятувати оленятко з бурхливої холодної ріки зовсім не важко. Маленькі герої нічого взамін не чекали. Вони тішились радісним очам і словам вдячності. Всі ці історії вчать бути добрими, вміти співчувати і допомагати. На всіх сторінках присутня дружба. Справжня дружба, без заздрощів і злості. На жаль, присутній в книзі і мінус. Дуже багато слів суржиків. Варто редакторам уважніше перечитувати.

Я, жінка-Дракон, дружина Дракона і мама Дракона дуже люблю історії про драконів. І ця не стала винятком, і дуже мені сподобалася. Булька - ще те мильно-бульбашкове диво: милий, позитивний, добрий, готовий завжди допомогти, дурних запитань не ставить і моралі не читає, замість вогню дихаю мильними бульбашками. Правда ж диво?)) І все було б добре, якби не... Знаєте, що зіпсувало враження? Переклад... Це просто жах. Ну, як можна, редакторам, коректорам, настільки безвідповідально ставитися до своєї роботи? Це ж книги для дітей!!! Їм не лише вчитися добрими й готовими допомогти варто, а й чути й читати якісну літературу, написану чистою українською мовою, а не суржиком чи сумішшю незрозуміло яких слів. Отой Ведмедь-Бочонок мене до сказу доводив. Вірите, я вже з острахом беру дитячі книги до рук, особливо, якщо видавництва незнайомі. Раджу історію, не раджу книгу від цього видавництва. Або ж готуйтеся на ходу виправляти русизми та помилки :-( За історію 5 балів, за переклад 1, вийшло 3 бали в сумі:-(