Сюжет зосереджується на епізоді з минулої війни, який несподівано виходить на поверхню через, здавалося б, незначну річ - уламок снаряда. Арсен Люпен опиняється втягнутим у справу, де злочин пов’язаний не стільки з крадіжкою чи авантюрою, скільки з пам’яттю, провиною і прихованими наслідками воєнних рішень. Події розгортаються логічно й стримано - кожна деталь має причину і веде до розкриття минулого, а не до ефектних, але випадкових поворотів. Атмосфера похмура й напружена - війна тут не фон, а тінь, що лежить на всіх персонажах. Герої діють обережно, їхні мотиви продиктовані бажанням звести рахунки з минулим або приховати його. Для мене цей твір цікавий як нетипова історія про Люпена - менш іронічна, більш серйозна, з акцентом на моральні наслідки, а не на гру розуму заради гри.