Розпад Австро-Угорської та Російської імперій, як наслідок їх участі у Першій світовій війні, відкрив можливості для багатьох народів відновити свою втрачену державність. Особливо трагічними виглядає розвиток подій в Галичині, адже тут про відновлення своєї державності одночасно заявили дві нації - українці та поляки. Відповідно вже в листопаді 1918 року спалахує україно-польська війна. Цей конфлікт відрізнявся особливою безкомпромісністю воюючих сторін, тому в його історії існує багато "білих плям". Наслідком військового протистояння стала фактична перемога поляків, але це стало можливим тільки завдяки підтримки Польщі країнами Антанти. Таким чином утримати українську державність у 1918-1919 роках не вдалося. Книга-спогад і водночас серйозна історична праця від учасника тих бурхливих подій спрямована допомогти зрозуміти помилки, яких припустились лідери української революції з метою недопущення подібного в майбутньому. Автор праці детально розкриває принципи формування Української галицької армії, крім того в книзі детально описуються всі військові операції україно-польської війни. Для кращої візуалізації інформації в книзі присутні копії оригінальних військових карт та схем тих років. Праця призначена для всіх шанувальників військової історії, але здатна зацікавити і широке коло читачів.

Книга "Українсько-польська війна 1918-1919" генерала Михайла Омельянович-Павленка є цікавим та непересічним за своєю важливість джерелом спогадів однією із головних персон у подіях боротьби Західно-Української Народної Республіки за своє незалежне державне існування у війні проти польського вторгнення. Книга була написана генералом в 1929 р. і висвітлює події його участі у подіях в Галичині та командування над УГА з моменту його призначення. Особа генерала Омельяновича-Павленка була вибрана делегатами від ЗУНР для залучення вищих військових чинів із Наддніпрянської України до командування над військами ЗУНР (адже уже передбачалося обєднання УНР та ЗУНР) та був відправлений в Галичину отаманом Петлюрою. Офіційно генерал очолював Начальну Команду УГА з 10 грудня 1918 до 9 червня 1919 - тобто у більшу частину польсько-української війни. Так як він був відсутній у Галичині в момент листопадових подій 1918 (т.з."листопадовий чин") коли відбулося проголошення ЗУНР, здобуття влади у Галичині та бої у Львові, то звичайно висвітлення цих подій у його спогадах ви не знайдете. Бойові операції Омельянович-Павленко описує із професійністю і докладністю кадрового військового - всюди наводить чисельності військ, командний склад, проходження і зміни лінії фронту, пояснює причини тих чи інших дій українських військ. В кінці кожного періоду бойових дій він розлого подає висновки про особливості їх перебігу, причини та наслідки. Часто гостро критикує різноманітні хиби командування, без прикрас розповідає про стан армії, психологічний стан війська. Багато уваги в праці приділяє заходам організації армії та її будівництва, налагодження постачання і т.д. Постійно супроводжує текст короткими вставками цитат із директив командування, відозвами до населення і т.п.. Автор присвячує увагу практично всім ділянкам фронту. Освітлює різноманітні плани штабу. У тексті розлого наводить офіційні звіти командування по конкретних днях, комунікати і ін. Цікавим є те, що генерал значну увагу присвячує і політичним питанням - зокрема дипломатичним заходам та переговорам - а не лише військовим питанням. Як людина з поза політичного середовища Галичини дає цікаві зауваження про міжфракційну боротьбу між різними політичними групами у ЗУНР. Також наводить свідчення і про погляди цивільного місцевого населення, зазначає про патріотизм галичан. Про причини поразки ЗУНР генерал зазначає, що вирішальним у перемозі Польщі була зовнішня для неї допомога, та у свою чергу - відсутність такої для України. Книга доповнюється кількома невеличкими картами з вказаними лініями фронту на різні періоди. Текст загалом відзначається суворою докладністю, без "ліричних відступів", але і не позбавлений жвавості також завдяки непоганому стилю викладу. Завершується книга описом початку Чортківської офензиви червня 1919 р. (яку він вважав помилкою через відсутність ресурсів), дальші події автор не змальовує і лише зазначає побіжно про їх наслідки в кількох останніх абзацах. Книга безперечно варта прочитання!