У пропонованому дослідженні вперше в Україні розглядається творчість Т. Шевченка під кутом зору її філософського і політичного змісту про становище українців у Російській імперії, що мистецьки передавалося тодішній владі, інтелігенції, українському народові. Показується, що творчість Т. Шевченка тим і була цінною для царів, генеральних секретарів та народу, що в ній поєднується трійця, яка доносить думки поета до українського народу, рухає сучасне суспільство: поезія, філософія і політика.

У книзі викриваються темні сторони боротьби і замовчування, викривлення і спрямування в неукраїнський бік філософських та політичних думок Тараса Шевченка із застосуванням вишуканих ідеологічних методів. Якби не потужна філософська і політична начинка поезії Т. Шевченка, інтерес влади до неї був би значно знижений в усі епохи. В сучасний складний період української історії у творчості Т. Шевченка на перше місце виступає його філософія і політика.