У монографії концептуалізовано результати багаторічних теоретичних і моніторингових досліджень Української школи архетипіки (1992–2018), в яких використано авторські архетипні методики діагностики трансформаційних змін української свідомості.

 

На основі узагальнення отриманих даних та закономірно очікуваних стрибкоподібних якісних змін у суспільній свідомості, сформульовано оптимістичний прогноз найближчого розвитку України. Розкрито роль позитивного мислення для взаємодії людей в умовах нинішнього «токсичного» інформаційного середовища.

 

Здійснено спробу відшукати в нинішньому надмірному песимізмі джерела соціального оптимізму, нових колективних смислів та передумов сталого розвитку України в новітній — глобалізованій — системі людства.

 

Адресовано всім, хто прагне змінити себе і світ на краще.