От мабуть та якби... Ця книжка не безкінечне ниття якогось чергового патріота про втрачені можливості, катастрофічні помилки та не використані спроби, як вам може здатися. Не для цього, якщо бути точніше. Це чистий аналіз, розробка різних варіантів, імовірностей, як у комп'ютерній програмі, що написана зрозумілою, доступною простому читачеві мовою. Просто бери і читай, так, ні! Де ж там! Вибачте, ліричний відступ. Книжку писав далеко не історик, і як сам Дмитро Шурхало справедливо зазначив на щастя це чи нажаль - дізнаєтеся, коли прочитаєте. Я б сказала, що, скоріше, на щастя, бо автор не перевантажений історією в своєму житті і не перевантажує нею в свою чергу і вас також. Тоді для чого ж ця книжка, якщо нічого не можна змінити? Потішити себе такою чудовою альтернативною версією нашої історії? Ні. Якби банально це не звучало, але той, хто знає минуле, знає чим це все завершиться, а, якщо ви ще й вмієте прогнозувати декілька шляхів розвитку, охохо! Далеко підете. Особливо ця книжка стане в пригоді учням та студентам. Повірте, викладачі оцінять.

Альтернативною історією захопився я давно. Заходив на форуми, пропонував альтернативи розвитку, захоплювався альтернативною картографією та геральдикою.Саме на форумах мене знайшов авторі і запропонував розробити для книги карти. Отже, більшість карт другого і третього (що тут представлено) видання є мої. При чому я є власником усіх трьох видань. адже автор кожне перевидання доповнював новими фактами, сюжетами, наочністю. Для чого потрібна альтернативна історія? Для того, щоб усвідомити, що в цьому житті є альтернативи розвитку і які з них відбудуться - це переважно наш вибір. Чому переважно? Бо силу випадкового та ірраціонального в історії теж потрібно враховувати. Як би Ви детально що-небудь не планували, може бути форс-мажор, який все зіпсує. Розвиваючи критичне мислення закордонні історики активно розробляють сюжети альтернативної історії: варіанти перемоги у Другій світовій нацистів, варіанти перемоги Японії, варіанти Перемоги Півдня у громадянській війні в США тощо. Жанр альтернативної історії України тільки починає розвиватися і ця книга є оновою для розуміння національної історії (що у нас відбулося і чому), та розуміння того, що б могло трапитися (випадково чи закономірно, які б були наслідки). Рекомендую читати історикам ЗВО, учителям історії та тим, хто хоче повправлятися у критичному мисленні на історичному тлі.

Здавалося б, до чого тут Сталін, та ще й у зверненні від Володимира Висоцького? Але ж саме йому приписують фразу про те, що історія не має умовного нахилу ("сослагательного наклонения"). Правду кажучи, "вождь народів" для мене й у цьому не став авторитетом, оскільки займаючись тією самою історією вже чверть століття (так вже доля розсудила), я завжди намагався уявити собі, а що було б, якби... Ніколи не бачив у цьому ніякої крамоли на відміну від тих, кто каже: маємо те, що маємо, - адже пошук причинно-наслідкових зв'язків в історії є обов'язковим для пізнання сутності історичних процесів. Тому рано чи пізно, будь-який дослідник приходить до розуміння того, що в часі є певні точки, що можуть створювати розгалуження вірогідностей (дивились "Назад в майбутнє" Спілберга?). Такі точки біфуркації будують можливості для аналізу появи альтернативних історичних реальностей. От цим, на думку автора Дмитра Шурхала, й займається наука якбитологія. Вона, звичайно, так само віртуальна, як і ці паралельні реальності, але все ж таки, це - наука (хоч і не існуюча насправді), оскільки автор книги відштовхується від глибокого аналізу того, що вже відбулося, для того, щоб показати можливість його "якби". Книга охоплює весь період історії України, зупиняючись на тих основних її моментах, в яких могла б виникнути вже згадана "віртуальність". Наприклад: що сталося б, якби Володимир Великий прийняв іслам замість християнства, а Хмельницький приєднав Гетьманщину до Туреччини замість Московії? Багато уваги приділено незавершеним викликам Української революції початку ХХ століття. Ба й навіть є спроби проаналізувати нездійснені можливості 2014-16 рр. часів Майдану та початку новітньої російсько-української війни. Дуже імпонує те, що три чверті кожного розділу займає саме розбір фактів тієї реальності, що вже здійснилась, і лише потім надається науковий прогноз щодо її можливих "двійників".