У книзі досліджуються особливості української драматургії XVII-XVIII ст., розглядається сюжетний репертуар, визначається роль хору та інтермедії, простежується процес формування ремарки і звільнення від декламаційності. Окремі розділи присвячено історичній драмі, а також адаптованим варіантам різдвяної і великодньої драми - вертепу і "Слову о збуреню пекла". Відтворено стосунки сцени і залу, реконструйовано акторську гру і "портрет" глядача XVII-XVIII ст. У книзі йдеться також про відлуння давньої шкільної драми у новій і новітній українській драматургії. Вперше публікується невідомий вільнюський список "Слова о збуреню пекла". Для літературознавців, театрознавців, істориків, культурологів і всіх, хто цікавиться історією української літератури.