Книга Ukrainian Railroad Ladies

Той самий фотопроект-альбом, що вже встиг стати легендарним. Головна фішка автора, котра резонує з сьогоднішнім відчуттям часу - це 100% метамодерна подача матеріалу. Фото, фактично, вибудувані повністю в естетиці нової, божевільної, "наркоманської", "позастандартної" моди - тієї самої стилістики Generation Z (колись у вк був однойменний паблік - не знаю, сходіть подивіться, чи він там ще є; але саме там був основний центр, де збирали і демонстрували подібний жанр). Тільки цього разу в ролях зовсім вже не модельки (навіть нестандартні) - а дуже post-soviet-працівники такої самої дуже post-soviet-залізниці. Втім, що я кажу? Цілком собі модельки. Адже сам підхід нової, метамодерної моди покоління Зет передбачає якраз те, що абсолютно кожен може бути моделлю, і навіть навпаки: чим ти нетиповіший і дивніший - тим ліпше. Так що це цілком собі fashion/lifestyle проект по своїй суті і формі. Але водночас - тут присутня і більш типова для фотографів, особливо жанрових, безпристрасна документальна фіксація. Фіксація привидів соцреалізму, який ще неминуче існує на нашому недорозваленому СНГ, й тому є ендеміком, реліктом, такою екзотикою для всіх приїжджих "західняків" - європейців, а ще дуже американців, котрі це все сприймають, як якусь чергову "культурно-туристичну атракцію". Під цією мотивацією їдуть знімати у київські гетта свої кліпи світові інді-легенди типу MØ, Foals і т.д., і під цією ж мотивацією куплять і цю книгу. Але вона - чесна, і демонструє українську автентику наших днів. Зріз часу, виконаний майстерно, з любов'ю і смаком. Рекомендую.

Абсолютно не банальний фотопроект, головними персонажами якої є леді і декілька джентельменів з Укрзалізниці. Тут чудово все - горді постаті, колорит, кольори, та й сама ідея припадає до душі. Нема ніяких прикрас, ніхто не спішить чепурити місце роботи, ти бачиш людину у звичному для неї середовищі. Простота, доброта і краса - перша асоціація після прочитання цієї книги.
Можливо, не зовсім помітні працівники, проте складно уявити собі залізну дорогу без контролерів руху. Ще з дитинства мені ця робота здавалась вкрай потрібною і відповідальною - що ж буде, якщо ніхто не керуватиме залізничними сполученнями? У голові малювались не надто приємні картини потягів, які летять на зустріч один одному у цьому хаосі. Тому ти дивишся на цих людей із серйозними лицями і подумки дякуєш їм за збереження порядку.
Дивлячись на фото цих людей, вкрай важко стримати посмішку - настільки вони приємні і викликають теплі почуття. Від них віє спокоєм і стабільністю у цьому світі метушні. Ідеальним доповненням ‘Railroad ladies’ є розкішна обкладинка яскравого червоного кольору, тож ця книга точно виділиться на вашій книжковій полиці.