Третя зустріч з Пуаро — і знову влучно. Кожна книга Крісті відрізняється від попередньої, і ця не виняток. Цього разу справа здалась хаотичнішою. Якщо в "Стайлзі" чи "Східному експресі" я постійно будував власні теорії, то тут їх було мінімум — сюжет не дуже сприяє грі в детектива разом з авторкою. Це швидше мінус, бо саме за це я люблю Крісті. Але натомість вона приємно здивувала іншим: тут зʼявляються любовні лінії. Раніше в її детективах я такого не зустрічав, і це додало історії нового виміру. Плюс за новизну. Не найсильніший Пуаро з прочитаних, але читається з задоволенням і запамʼятається саме цією несподіваною ноткою.

Справа, в якій Пуаро ризикував своїми вусами! Одне це вже є достатньою причиною, аби прочитати цей роман! А таємниця кількох сімей, скелети в шафі, неймовірні загадки та прекрасно проведене розслідування будуть вишенькою на торті) Ну, і можна, нарешті, буде привітати капітана Гастінгса)

Це було як завжди динамічно, цікаво, заплутано, до останньої сторінки Пуаро вражає своїм розумом. Деякі моменти були для мене прогнозовані, а деякі просто неочікувані Читалася досить легко, швидко і хочеться по скоріше щоб Пуаро розкрив секрет, хто ж справжній злочинець, хоча я і не вгадала, але після пояснень детектива все виглядає логічним і без відкритих питань)