Ця книга Крісті для мене особлива. Чому? Тому що саме тут капітан Гастінгс, вірний супутник Еркюля Пуаро, нарешті знаходяться те, що шукав. Точніше, ту) Книга просякнута не лише детективною інтригою, а й певною долею романтики, при чому таких ліній тут буде кілька. Ну а ще, в книзі над великим сищиком нависає дійсно велика загроза. Ну, може, не повністю над ним, але над його вусами точно) Нічого не можу зробити, романи, де супутником Пуаро є Гастінгс, а не хто-небуть інший, мені подобаються більше. Може, це через те, що гра контрастів негативу часто посмішку) А ще книга про те, що від минулого втекти неможливо.

Події починаються з термінового виклику до Франції, де на полі для гольфу знаходять тіло чоловіка з дивними слідами навколо злочину, що одразу натякають на ретельно підготовлену пастку. Розслідування розгортається серед заплутаних сімейних стосунків, фінансових інтересів і подвійних ідентичностей, а кожен новий факт підважує попередні висновки. Справу ускладнюють фальшиві алібі, навмисні помилки й постійне відчуття, що істина навмисно відсунута вбік. Для мене цей роман цікавий активнішою динамікою та більшим акцентом на дію, ніж у багатьох інших історіях, де логіка поєднується з ризиком. Напруга тримається стабільно, а фінал приносить задоволення чіткою й добре вибудуваною розгадкою, де кожна деталь зрештою стає на своє місце.

Починаючи читати цю книгу наче переміщуєшся в інший вимір. Без гаджетів, надмірних швидкостей та приємної ізольованості від оточуючого світу... З самого початку спіймала себе на думці, чому так давно не читала класиків детективного жанру: Агату Крісті та Конан Дойля? Це ж так приємно для мозку :). Крім розслідування вбивства в книзі є і історія кохання. Не одного, а декількох. Також на противагу бельгійському детективу своє розслідування веде самовпевнений французський жандарм. Дві різних людини - два різних способа мислення. Один відходить на крок назад, щоб побачити картину в цілому, інший - придивляється до дрібниць в пошуках розгадки. Коли Пуаро починає аналіз та пошуки вбивці, то залишається лише спостерігати за його діями. Але зрозуміти, куди вони ведуть, чи наздогнати його думки - зовсім не виходить. Принаймні мені )). Тому майже кожен висновок детектива непередбачуваний. Також цікаво спостерігати за манерами людей та їх моральними нормами. Сто десять років тому світ був зовсім інакший, а між тим дуже схожий на наш. Приємного занурення!