Що відчуває людина яка любить іншу людину? А як вона любить рідну землю? Які думки виникають на порозі смерті і як людина любить життя? Усі ці питання автор піднімає у книжці «Твої долоні у моїх», в якій червоною ниткою проходить тема любові. Вона різнобарвна, витончена, жертовна, неосяжна, вона крихка і водночас вічна. Тема любові в усіх її проявах прекрасно висвітлена у книжці її автором –Людмилою Камерон. Письменниця піднімає проблему трудової міграції українців за кордон, звертаючи увагу читача на проблемі родинних стосунків під час довгої вимушеної розлуки, оставлених дітей, зламаних доль. Новела «Вона» яскраво демонструє зворотній бік трудової міграції. У творі автор закликає також до роздумів про сенс життя, про його швидкоплинність, про велику шкоду, яку несуть несправжні цінності, які обирає людина, про марнотратство життєвої енергії. Інший прозовий твір збірки захоплює увагу читача з самого початку і веде до кінця монологом помираючої людини яка перенесла інфаркт. Успішний бізнесмен переосмислює життя, бажає його змінити, шкодує про бездарно прожиті роки, про обрання «золотого теляти» кумиром. Його хвилювання й роздуми спонукають читача до таких же роздумів про сенс життя, невідворотність долі й про те, що гроші не приносять щастя. Окремої уваги заслуговує поезія авторки. У книзі «Твої долоні у моїх» представлені вірші, які можна віднести до творів високого мистецького рівня. Автор майстерно змальовує і красу української природи, і почуття, висвітлює духовні аспекти, а також привертає увагу до одвічних цінностей. Тема вірша «Стара хата» близька до серця багатьом українцям. Вона торкається душі, тому, що у багатьох містян колискою було село і все, що з ним пов’язане. Сільська хата у занедбаному стані, старі батьки, які чекають на увагу дітей та онуків, неприємна правда життя, яка існує і турбує зранене серце. Цей вірш про багатьох з нас. Добірка має цикл пісенних текстів, що не може не тішити, бо ці ліричні тексти вже поповнили фонд української авторської пісні з чудовим змістом, римою, мелодійністю та чудовою сюжетною лінією. Назва однієї з цих пісень «Твої долоні у моїх» стала назвою книжки . Надзвичайно лірична пісня про ніжне кохання чоловіка до жінки, яка містить такі слова: «Щоб не сталось, мила, знай завжди, відігрію душу серцем від омани...». Авторка книги є корінною житомирянкою. Це місто для неї, як і для багатьох його мешканців є особливим і неповторним, але для Людмили Камерон любов до Житомира вилилася у прекрасну пісню «Земле житомирська рідна», в якій виспівується краса краю, його гостинність та унікальність. Аби підтвердити ці слова наведу кілька рядків з тексту пісні: «Ти зростила мене, моя земле житомирська рідна, Твої ріки життям напувають ліси і гаї, Самобутню красу і чарівні твої краєвиди, Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої». Слід зазначити, що авторка також власноруч створила ілюстрації до книги, що підтверджує той факт, що талановита людина, талановита в усьому. Тетяна Козак