Оксана Забужко завжди вміла дивувати своїх читачів. Читаючи "Польові дослідження з українського сексу", якими починається книга, я поринув у трохи депресивний стан, який, на щастя, розвіявся до фіналу. Сміливі міркування та відверті еротичні сцени - такого в українській літературі ще не було. Зрештою, така соковитість тексту і стане, як то кажуть, "фішкою" Забужко, а цей роман - першим(!) українським бестселером доби Незалежності. Не збрешу, багато людей не сприймають стилю письма Оксани Стефанівни. Сказати чесно, я також був дуже здивований, коли побачив довжину третього речення (2 сторінки). Інколи це тяжко "переварювати", очі безнадійно шукають бажану крапку. Але зовсім трохи, і ти вже звикаєш і до колоритної мови, і до ліричних відступів. До речі, роблячи навіть величезний ліричний відступ, автор завжди повертається до тієї точки, де він розпочинався. Щодо філософії, то весь роман просякнутий роздумами про українську ідентичність, ментальність, місце українця в світі. Відчувається гострота гендерного питання, причому, якщо поглянути уважніше, у цьому романі важко знайти сильного мужчину. Втім, якщо Ви - феміністка, можете навіть і не думати, щоб забути про цю книгу! Оповідання мені сподобалися навіть більше, ніж роман! Абсолютно всі! Але я виділив для себе одне, яке, за словами самої Оксани Забужко, планувалось спершу як роман. "Сестро, сестро"... Я не читав останнім часом нічого кращого! Відчувається тут і нотки автобіографічності, ми ж знаємо, що сім’я авторки була переслідувана радянською владою. Втім, мені оповідання настільки припало до душі, що не хочу бути "спойлером". Залишається повірити мені на слово - варто прочитати. Завершується книга оповіданням "ТУТ МОГЛА Б БУТИ ВАША РЕКЛАМА". Уявити лишень, який глибокий зміст може мати історія про рукавички! Та це вже переконаєтесь самі)