Євсій Цейтлін - журналіст, тому очікувано його книга є точним(?) записом інтерв'ю з чоловіком на порозі смерті, який поступово згадує різні події власного життя. Неймовірно тонкий та атмосферний життєпис з перших вуст, розказаний без прикрас та лицемірства, бо людині на порозі смерті вже нічого скривати та викривлювати. Розрізнені епізоди, діалоги, цитати та відривки поєднуються в тонке марево різноманітних візерунків - справжнього, трагічного та комічного, повного сміху, горечі, любові та втрати, доброго і поганого, такого яким воно є, близького і зрозумілого будь-якому читачу. Дивно і захопливо читати такі книги, скроєні майстерно так насичено, так, що неможливо відірвати увагу поки досліджуєш коридори життя іншої людини. Без будь-якої оцінки чи упередженості, письменник передає нам історію іншої людини, полишаючи моралізаторство та можливість оцінити дії іншої людини як автор, навіть якщо вони є не найприємнішими та найправильнішими, автор просто проходить цей довгий шлях і проводить через нього читача, слідуючи за скінченною історією звичайної людини - зі своїми вадами та плюсами, людини котра не все в своєму житті робила чесно та правильно, як і будь-яка людина у світі. Це прекрасний твір вартий уваги читачів, котрі цікавляться не тільки вигаданими світами, а й світом реальним, повним історій справжніх людей, у справжньому, не завжди приязному, але великому, чарівному світі.