Григір Тютюнник відомий в історії української літератури як вправний новеліст, автор психологічної новели. І це велика майстерність - кількома штрихами розгорнути перед читачем усю палітру життя героїв, розкрити їхню філософію. Але варто сказати, що головним героєм новел автора є ЛЮБОВ, така різна й така безмежна. У нашому швидкому темпі життя ми мало замислюємося про найголовніше - людські стосунки - або, навпаки, ставимося до них цинічно, очікуючи від інших підлості й самі будучи готові до неї. Новела "Три зозулі з поклоном" стала історією про справжню людську шляхетність, емпатію, чутливість до почуттів іншого, про любов, що пройшла крізь роки. Про стосунки головних героїв критики іноді говорять як про "любовний трикутник", але трикутний - фігура з гострими кутами, натомість тут люди стають колом, щоб захистити один одного від болю. Автор тільки одним штрихом показує соціальне тло - герой згадує в листі про Сибір, куди він потрапив, але вже цього штриха достатньо для розуміння, у яких обставинах перебувають ці люди. Попри обставини в них залишається в серці добро.

"Три зозулі з поклоном" - це новела українського письменника Григіра Тютюнника, яка розповідає нам про історію одного нещасливого кохання, здатного вразити будь-кого. Це цікава та складна композиційно новела, де основною сюжетною лінією є кохання Марфи Яркової до батька головного героя - Михайла. Нині репресований Михайло шле своїй родині листи на Батьківщину, де Марфа їх чекає із особливим трепетом, або бодай обійняти ті конверти, та поцілувати. Не зважаючи на свою любов до Михайла, Марфа вийшла заміж за іншого, а Михайло одружився на іншій. Вони неначебто були щасливі в своїй шлюбах, але щирі почуття не можна обманути... Це дуже ніжна та щемка історія, яку Григір Тютюнник не дарма присвятив "Любові Всевишній", адже це дуже двояке відчуття, яке здатне і окрилити тебе, і зламати. Дуже розчулив момент із дядьком Карпом та Марфою, яка так чекала на листи Михайла, хоч вони і були присвячені зовсім іншій жінці. Однозначно рекомендую ознайомитися із цією новелою і скласти про неї своє особисте враження!

Напевно, немає в українській літературі кращого новеліста, ніж Григір Тютюнник. У кожному його творі в доволі лаконічній формі показано силу емоції та почуття. В поданому збірнику представлено найколоритніші новели письменника. Герої Тютюнника - прості радянські люди, часто це вихідці з сільської місцевості, які поїхали "підкорювати місто". Такою є й Катря з новели "Оддавали Катрю". Поробивши з півроку в місті, вона повернулася в рідне село, аби одружитися. Читач за описом зовнішності та емоційного стану нареченої здогадується, що Катря вагітна, а тому весілля має бути якомога швидше. Паралельно показано внутрішній стан батьків, їхні надії на те, що хоча б одна з трьох дочок залишиться із ними в селі й піднесе склянку води. Адже дві старші дочки одружилися, народили діточок й рідко відвідують батьків. В образі батьків Григір Тютюнник показав занепад українського села, підняв проблему "неперспективних" сіл та їхнього укрупнення. Так само у творі продемонстровано конфлікт культури сільської, традиційної, й міської. Особливо це помітно у поведінці нареченого, який почувається трохи невпевнено й критикує Катрю за обрядовість. З роками творчість Григора Тютюнника набуває нових відтінків змісту. Саме тому раджу перечитувати цього неперевершеного майстра слова.