Вперше в житті лишаю відгук на книгу. І тільки тому, що Третю терцію абсолютно несправедливо оминули в ТОПах. Потрапила вона до мене так: я купувала іншу книгу і на касі мені кажуть: "у нас акція. Будь яка книга з цієї купи - всього 10 копійок". Я взяла Третю терцію з-поміж дитячої літератури і ще якогось сміття. І боже мій, Терція виявилась в сто разів краща за книгу, за якою я прийшла. Ба більше, це виявилась найкраща книга яка мені траплялась за дуже багато місяців. Персонажі і діалоги - живі, об'ємні в своїй простоті, справжні. Сюжет - вау!! По перше, неймовірна ескалація. Це не просто зав'язка-кульмінація-кінцівка, тут ідезахоплююча еволюція дрібного у щось дуже масштабне. Додатково хочу відзначити, що вигаданий світ неймовірно цікавий, пророблений настільки що я щиро вірю що десь є паралельний всесвіт із подібним розвитком нашої історії. Кінцівка - максимально несподівана. Залишає на якийсь час в стані афекту після прочитання. Ця книга гідна набути широкого визнання!! Купуйте, один із кращих творів сучасної української худ літератури (за моєю думкою)

Не знаю, як іншим, але діалоги – це дещо. Реально! Мені особливо сподобалась розмова Івана з істориком стосовно сприйняття самої історії, як наукової дисципліни. Саме про те думала і не раз. Як ї сприймати. Чи як трактувати, що воно взагалі таке – набір фактів, чи щось на кшталт давньогрецьких міфів. Потім непогана бесіда, вважаю, з Ларисою. Спочатку сприймаєш людину за її зовнішнім образом, а вже після діалогу раптом бачиш тендітну дівчинку з її мріями, наївними та дитячими. Бачиш оті сперечання про мораль, про духовність. Думаю, один з цікавих героїв твору, це не тільки Іван, а і його вчитель – Віктор Львович. Ще сподобалось, що Кичинський зображений не Джеймсом Бондом, не суперменом з купою надможливостей, а простим хлопцем. Відкритий, готовий до спілкування, до навчання, в міру чесний. Реальна людина, як ми самі. Взагалі твір вартий уваги. Мені здається, кожний в ньому знайде своє. Хтось шпигунську складову, хтось історичну чи фантастичну. Мені ж ближче людські образи, відносини між героями. Після цього твір стає біль живим, більш реальним. Ставлю 5.

Висловлююсь. Твір сильний, праця - велика. Вставки - річ тут ключова, "жанростворююча", я б сказала. Але відразу хочеться задавати купу питань: яка реальна, а яка - вигадана. З більшістю ясно, але не з усіма. Сюжетних ліній? спробую порахувати... 1- ша - детективна. Розслідування факту смерті на будівництві ГЕС, образи Івана і Сокола і т. д. (ну, сюди ж зараховуємо і всякі там амури, філософські розмови з Ларисою, одкровення персонажів і т.д.) 2-га - історична (ось тут працюють вставки). Точніше - альтернативно-історична. Як би розвивалася Україна не в складі СРСР... Політичні аспекти теж зараховую до цієї сюжетної лінії. Коротше - цікаво!!! Мені загалом сподобалося. Єдине, що напружувало - я не завжди в`їжджала, де реальні історичні події, а де - альтернативна історія... але то вже проблеми моєї неосвіченості, тут автор зовсім не винний) Документальні вставки - гарна знахідка, + відсотків 40 до сприйняття твору. газетні вирізки - просто бомба! зачитатися можна: атмосферу створюють таку що треба! мені зайшло аж на бігом: і листи, і вирізки, і витяги з документів - додає справжності, документальності, наче це все відбувалося насправді: для альтернативної історії шикарний і вірний крок!