внесу її до кращих книг, що я читала ти не просто пізнаєш культуру як в Шантрам, ти стикаєшься з її найпотворнішою і найчорнішою стороною іслам, талібан, війна, масовані ракетні обстріли, радянськиа армія книга біль якої ти можеш осягнути вчинки, від яких хочеться відводити очі від сторінок культуру речей яких складно осягнути живучи в розвиненому технологічному часі легкість слова автора і просто неймовірна історія ідеально складена в ідеальну книгу

Ця книга про війну та горе, соціальну прірву між чоловіком та жінкою в країні Сходу. Тяжка, але цікава

Відчувається як розбите серце, як прожите життя і , сповнений утрат, пройдений тяжкий шлях. Це одна з тих книг, після прочитання яких власне життя відчувається на смак вже по-іншому. Ця книга - екскурс у життя афганської жінки. Не утопія , на привеликий жаль. З половини книги я плакала дуже часто. Плакала і потай раділа, що живу у іншому світі. Хоча світи ці мають спільність : ми знаємо що таке війна та сексизм не з історій. Тендітних струн моєї душі торкнулось дуже. По мірі того як твір читався, у мене почала розвиватися своєрідна залежність від нього. Думки сплутали протиріччя: хотілося дізнатися чим усе закінчиться і водночас не хотілося щоб усе закінчувалось. Дуже сподобався тонкий гумор і поетичний символізм (так цікаво було його ненароком помічати), яким, власне, й просякнуто сюжет. Варто додати що сюжет тісно переплітається з політичними подіями в Афганістані, більшість з яких мій мозок не зміг до пуття запамʼятати через переповненість фактичних відомостей власними назвами , специфічними іменами та датами. Через якийсь час хочу її перечитати. Дивовижна історія в якій піднімаються фундаментально важливі теми!