Усі рідні головної героїні книги – дівчинки Лілі – дуже любили квіти і працювали у ботанічному саду. Їхній дім теж був схожий на ботсад у мініатюрі, тут були орхідеї, кактуси, різні лікарські рослини. За будинком тато Лілі побудував оранжерею, де вирощував рідкісні рослини. У Лілі був особливий талант – вона могла повернути до життя навіть дуже слабку квітку. Дівчинка влаштувала лікарню для рослин. Одного разу в оранжереї Лілі побачила кролика, але не звичайного, а з райдужними крильцями. Це був ферігард Тінкі, який обожнював квіти. Лілі і Тінки стали справжніми друзями, їх об’єднала любов до квітів. Біда постукала у двері до родини Лілі, коли хтось викрав рідкісну квітку – міддлеміст і розгромив оранжерею. Засмучену дівчинку зміг розрадити лише Тінкі, який пообіцяв знайти міддлеміст і покарати зловмисника. Розшукуючи рідкісну камелію, Тінкі та Лілі не лише врятували квітку, а й визволили бідних звіряток, яких тримав у скляних банках містер Нокс і робив на них досліди. Ферігард пожалів старого Нокса (як виявилось Нокс був другом сім’ї Лілі) і дав йому шанс виправитись. Таки правда, що добро творить дива – містер Нокс не лише став доброю людиною, а й по-справжньому полюбив звіряток, яких ще нещодавно тримав у неволі. Отак любов, доброта і віра в дива роблять світ кращим))