Тіні
Бумажная книга | Код товара 921310
Yakaboo 4.8/5
Автор
Маричка Крыжановская
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
400
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый

Все о книге Тіні

«Тіні» Марічки Крижанівської — нове слово в сучасному бурхливому розвитку української жанрової літератури. Фактично, перед нами перший в історії гуцульський детективний роман! Гуцульський — не за поверховим зовнішнім антуражем і не за випадковою пов’язаністю з цією відомою карпатською територією. Ідеться про детектив, занурений у прадавні вірування гуцулів, коли ще люди та духи разом творили гармонію Всесвіту, відтак із документальною точністю перепущений через процес зйомок легендарних «Тіней забутих предків» Сергія Параджанова і доведений до наших часів, коли й відбувається несподівана розв’язка.

Хто головний лиходій, хто головна жертва, а хто мимовільний нишпорка, хто і в який спосіб доклався до відновлення світового ладу — щоб усе це остаточно з’ясувати, треба добратися до останніх сторінок «Тіней».

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Маричка Крыжановская
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
400
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый
Рецензии
  •  
    Відкриття року! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка ніколи не чула б про повість "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського, а також про однойменний фільм, знятий геніальним Сергієм Параджановим. А тепер уявіть лише на одну мить, що карпатські Ромео та Джульєтта існували насправді, а історія їхнього кохання отримала несподіване продовження в наші дні. Правда ж, звучить неймовірно заманливо?
    Молодій львівській письменниці Марічці Крижанівській вдалося здійснити практично неможливе: не лише вдало поєднати декілька часових і просторових площин, а й гармонійно вплести в книгу містичну та детективну складові. Крім того, майстерно закручена інтрига точно не дозволить читачеві занудьгувати.
    Історія кохання Івана та Марічки розгортається в прадавні часи, коли звичайні люди й таємничі духи спільними зусиллями творили гармонію Всесвіту. Паралельно читач дізнається про процес знімання Сергієм Параджановим "Тіней забутих предків", причому в цій сюжетній лінії авторка майже з прискіпливістю науковця дотрималася історичної правдивості, прикрасивши цілком реальні події старовинними гуцульськими віруваннями.
    Не менш цікавими є сюжети, пов'язані із сучасністю. Бажання докопатися до істини зрештою приводить головну героїню до несподіваних відкриттів, а читачів це бажання змусить "проковтнути" 400 з гаком сторінок захопливого тексту в рекордно короткий час!
  •  
    Карпатська магія в дії! 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    “У траві сюркотів коник-стрибунець, десь здалека було чути шум водоспаду, вітер поволі обвівав, а сонце - ледь обпікало обличчя двох людей, котрі стояли так близько одне до одного, а навколо височіли прадавні гори. Старезний Піп Іван перегукувався гострими жартами з предвічним Петросом, кучерявий Вухатий Камінь вітався з пані Говерлою. Озеро Несамовите блимало зайчиками Пожижевській, заграючи з нею. Гуркотів Гутин Тамнатик, і гуркіт той відбивався від ребристих скель Великих і Малих Кізлів, відлунював фантастичною мелодією, що розливалася карпатською долиною, як молоко, як уранішній туман. Вуйко Смотрич задивлявся одним оком до коханки Дземброні, а та - щойно зі сну- солодко потягалася, пещена закоханим поглядом Смотрича.”

    Це була любоффф! З першої стрічки похапцем прочитаної в “Книгарні Старого Лева”. А хіба могло бути інакше? Там же мої кохані Карпати, там їхня самобутня рідна магія. Хіба могло бути інакше? Якщо авторка сама закохана в сині гірські хребти та розлогі полонини.

    Роман має три чітко окреслені сюжетні лінії.
    Перша зачіпає наш час і розповідає про журналістку, яка приїхала в Карпати, щоб до річниці фільму “Тіні забутих предків” відзняти матеріал про Параджанова.
    Друга розповідає про самі зйомки фільму в горах в 60 роках. При чому авторка сама їздила в Криворівню та Дземброню, щоб розпитати людей, які ще пам'ятають вуйка Параджанова. Та й сама авторка зізнається, що любить відпочивати у гуцулів, тому місцевий колорит переданий на всі 100%.
    Третя лінія розповідає про світ духів, як він був єдиним зі світом людей, а потім один злочин його розколов.
    Найбільш цікаво було читати про зйомки фільму “Тіні забутих предків”. Авторка зберегла самобутню мову і цими уривками я просто зачитувалась. Про те, що сцену падіння Марічки в Черемош знімали 40 разів і щоразу актриса падала в крижану воду! Що для сцени похорону Іванка кликали справжніх плакальниць і там теж не обійшлось без кумедних ситуацій. Про те, що Параджанов всерйоз сватався до місцевої молодиці.
    Дві інші лінії суттєво слабші, але непогано доповнюють основну. Звісно, до кінця книжки мій ентузіазм трохи спав, але книгу все одно рекомендую.

    Після прочитання книжки вам неодмінно захочеться
    - поїхати в Карпати і чим вище в гори, тим краще;
    - подивитись або передивитись х/ф “Тіні забутих предків”;
    - прочитати біографію Параджанова.
Купить - Тіні
Тіні

Обычная цена: 120 грн

Особое предложение: 102 грн

Есть в наличии
 

Рецензии Тіні

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Відкриття року! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка ніколи не чула б про повість "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського, а також про однойменний фільм, знятий геніальним Сергієм Параджановим. А тепер уявіть лише на одну мить, що карпатські Ромео та Джульєтта існували насправді, а історія їхнього кохання отримала несподіване продовження в наші дні. Правда ж, звучить неймовірно заманливо?
    Молодій львівській письменниці Марічці Крижанівській вдалося здійснити практично неможливе: не лише вдало поєднати декілька часових і просторових площин, а й гармонійно вплести в книгу містичну та детективну складові. Крім того, майстерно закручена інтрига точно не дозволить читачеві занудьгувати.
    Історія кохання Івана та Марічки розгортається в прадавні часи, коли звичайні люди й таємничі духи спільними зусиллями творили гармонію Всесвіту. Паралельно читач дізнається про процес знімання Сергієм Параджановим "Тіней забутих предків", причому в цій сюжетній лінії авторка майже з прискіпливістю науковця дотрималася історичної правдивості, прикрасивши цілком реальні події старовинними гуцульськими віруваннями.
    Не менш цікавими є сюжети, пов'язані із сучасністю. Бажання докопатися до істини зрештою приводить головну героїню до несподіваних відкриттів, а читачів це бажання змусить "проковтнути" 400 з гаком сторінок захопливого тексту в рекордно короткий час!
  •  
    Карпатська магія в дії! 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    “У траві сюркотів коник-стрибунець, десь здалека було чути шум водоспаду, вітер поволі обвівав, а сонце - ледь обпікало обличчя двох людей, котрі стояли так близько одне до одного, а навколо височіли прадавні гори. Старезний Піп Іван перегукувався гострими жартами з предвічним Петросом, кучерявий Вухатий Камінь вітався з пані Говерлою. Озеро Несамовите блимало зайчиками Пожижевській, заграючи з нею. Гуркотів Гутин Тамнатик, і гуркіт той відбивався від ребристих скель Великих і Малих Кізлів, відлунював фантастичною мелодією, що розливалася карпатською долиною, як молоко, як уранішній туман. Вуйко Смотрич задивлявся одним оком до коханки Дземброні, а та - щойно зі сну- солодко потягалася, пещена закоханим поглядом Смотрича.”

    Це була любоффф! З першої стрічки похапцем прочитаної в “Книгарні Старого Лева”. А хіба могло бути інакше? Там же мої кохані Карпати, там їхня самобутня рідна магія. Хіба могло бути інакше? Якщо авторка сама закохана в сині гірські хребти та розлогі полонини.

    Роман має три чітко окреслені сюжетні лінії.
    Перша зачіпає наш час і розповідає про журналістку, яка приїхала в Карпати, щоб до річниці фільму “Тіні забутих предків” відзняти матеріал про Параджанова.
    Друга розповідає про самі зйомки фільму в горах в 60 роках. При чому авторка сама їздила в Криворівню та Дземброню, щоб розпитати людей, які ще пам'ятають вуйка Параджанова. Та й сама авторка зізнається, що любить відпочивати у гуцулів, тому місцевий колорит переданий на всі 100%.
    Третя лінія розповідає про світ духів, як він був єдиним зі світом людей, а потім один злочин його розколов.
    Найбільш цікаво було читати про зйомки фільму “Тіні забутих предків”. Авторка зберегла самобутню мову і цими уривками я просто зачитувалась. Про те, що сцену падіння Марічки в Черемош знімали 40 разів і щоразу актриса падала в крижану воду! Що для сцени похорону Іванка кликали справжніх плакальниць і там теж не обійшлось без кумедних ситуацій. Про те, що Параджанов всерйоз сватався до місцевої молодиці.
    Дві інші лінії суттєво слабші, але непогано доповнюють основну. Звісно, до кінця книжки мій ентузіазм трохи спав, але книгу все одно рекомендую.

    Після прочитання книжки вам неодмінно захочеться
    - поїхати в Карпати і чим вище в гори, тим краще;
    - подивитись або передивитись х/ф “Тіні забутих предків”;
    - прочитати біографію Параджанова.
  •  
    Дуже класне фентезі
    Мої думки після прочитання цієї книги:
    1) треба перечитати "Тіні забутих предків"
    2) треба передивитись "Тіні забутих предків"
    3) треба буде якось перечитати цю книгу

    Дійсно, книга неймовірна. Навіть якщо не судити про якісь там художні чи естетичні цінності - вона проста цікавезна і дуже захоплива.

    Події відбуваються в трьох часах: давні часи, зйомка фільма "Тіні забутих предків" і наш час. І, чесно скажу, я навіть не можу обрати, яка частина мені сподобалась більше. Хоча, ділити їх і не зовсім правильно - вони всі певним чином пов'язані.

    Важливо відмітити: це не детектив. Це фентезі на основі гуцульської міфології з елементами історичних подій.

    Що ще важливо: абсолютно не передбачуваний фінал. Так, звісно, добре переможе зло і обраний врятує світ - тут нічого нового. Але хто є хто - для мене було чистою несподіванкою.

    Ну, і в якості приємного бонуса, дика природа Карпат і оця говірка гуцулів, яку ні з чим не сплутаєш.

    Звісно, раджу. В першу чергу, любителям фентезі. Але навіть якщо ви байдужі до цього жанру - все одно спробуйте. Книга дійсно хороша.
  •  
    ,,Тіні"
    ,,Тіні" Марічки Крижанівської -- перший твір, з котрого я вирішила розпочати своє знайомство з доробком молодої письменниці. Вибір цей був обґрунтований, щонайперше, розпіареністю роману: усі соціальні мережі ,,говорили" про нього, хвалячи неймовірний карпатський колорит та прив'язаність до однієї з моїх улюблених тем в літературі -- міфології. Особливо заінтригували позитивні відгуки в інстаграмі та подвійна рецензія у блозі Yakaboo. Зрештою, оскільки цього літа так і не вдалося вибратися у Карпати, довелось задовольнитись ось такою специфічною віртуальною мандрівкою. І, хочу вам сказати, вона вдалася на всі сто відсотків!

    Отож, уявіть собі, бодай на хвилинку, що древні вірування та міфи -- таки не вигадка. Що колись існували й досі існують усілякі духи природи, котрі за правіку жили у гармонії з людським світом. До одного моменту... Власне про це й говорить одна із трьох сюжетних ліній ,,першого гуцульського детективу", котра гармонійно вплітається у хід оповіді решти. Зокрема друга -- найцікавіша для мене -- переносить читача у далекі 60-ті роки минулого століття, у Криворівню, у часи зйомок легендарного фільму Сергія Параджанова ,,Тіні забутих предків". Тогочасна атмосфера передана дуже і дуже добре: описи й обряди гуцулів, діалектна мова, жарти й коломийки, а ще ціла низка реальних історичних фактів, пов'язаних із створенням кіношедевра. Мені дуже сподобалося, як авторка описує геніального режисера та інших героїв -- вони вийшли ну дуже ,,живими"! Третя сюжетна нитка стосується, як уже можна здогадатися, наших часів. Тут мова йде про журналістку Олесю, її колегу-оператора та їхнього водія, котрі прибувають у місця творення стрічки, аби відзняти матеріал для фільму про Параджанова.
  •  
    Карпати, як живий оповідач
    Роман з гуцульським колоритом та вірменським характером!

    Якщо ви хочете читати цей роман, то раджу розпочати з перегляду кінострічки. Так-так, це не одруківка, а я дійсно раджу фільм. Тому що, згадуючи кадри «Тіней забутих предків», вам краще уявлятиметься уся історія.

    Ніякий це не детектив, тому не вірте анотації. Книга – це радже художня документалістика з елементами фентезі, але невимовно прекрасна.
    Ми маємо три часові лінії: сучасність, коли молода журналістка приїздить у Карпати (є тут дещо й від самої авторки», міфологічний світ та 60-ті роки минулого століття.

    Авторка проробила колосальну роботу, адже зібрала свідчення про зйомки Тіней!!! Вона шукала усе, що тільки можна про Сергія Параджанова, спілкувалася з його колегами та місцевими, які знімалися у фільмі. Авторка навіть знайшла дівчину (ну, на момент знайомства бабцю), до якої сватався цей запальний геній. Знаєте, усі ці оригінальні сценарії до "Фантастичних звірів і щось там", які видає Джоан Роулінг? Оце також щось подібне.

    Мені здається, що Карпати – це окремий персонаж. І ти настільки яскраво уявляєш усі сцени, ніби й сам був на березі Черемошу з Обмінником…

    Міфологія у книгах – це взагалі любов, тим більше, що я вважаю її досить вдало вплели у сюжет. Окрема тема – це мова. Мені здається, що це щось таке, притаманне львівським письменницям, коли ти закохуєшся в мелодику. Окрім того, авторка зберегла й гуцульський колорит та використала чимало місцевого діалекту.
  •  
    "Тіні" Марічки Крижанівської
    Як і більшість українських дітей вивчала "Тіні забутих предків" Коцюбинського ще в школі, і скажу відверто, не надто вподобала цю повість. Ну що поробиш? Серцю не накажеш, як то кажуть. Але "Тінями" Марічки Крижанівської одразу зацікавилася. І ось, що ми маємо:
    Плюси.
    Сам текст написаний доволі добре і якісно. Деякі описи природи я навіть по декілька разів перечитувала. Доволі інтригуюча зав'язка і аж три часові лінії, за що я хочу авторці поаплодувати. Також присутня наша ріднесенька міфологія, яку я просто обожнюю, гарно зображене життя гуцулів та їхній побут. Марічка з такою невимовною любов'ю і правдоподібністю описує Карпати і Черемош, що ти наче бачиш їх на власні очі. Ще хочу похвалити письменницю за роботу, яку вона провернула шукаючи відомості про фільм Параджанова. Екранізація просто таки нашпигована різними метафорами, алегоріями і символізмами, тому не дивно, що як усе геніальне, її половина глядачів не розуміє, але завдяки авторці особисто я допетрала для чого була у фільмі та червона парасоля і навіщо під час весілля одягали ярмо на Івана та Палагну, бо я чомусь подумала, що то звичай у гуцулів такий, а виявилося, що ні.
    Мінуси.
    Як не важко визнавати, але і мінуси в книзі присутні (звичайно ж на мою власну суб'єктивну думку).
    Діалоги. Вони мені здавалися ІНОДІ надто вже награними, проте гумор все перекривав, тож в принципі на це можна заплющити очі. Ще один недолік - це ГГ, вона мене місцями дуже дратувала і слава Богу, що її в книзі мало. Передбачуваність. Я одразу вгадала, хто той Обмінник, при чому в усіх часових лініях, хоча сама ідея була кльовою.
    Часом книга була штучною (ну хочете ви показати любов до України, так не треба ж нам це прямо в лоб говорити, хай читач сам до цього прийде!) і ось ці всі "сповіді" Яреми та Обмінника знову ж таки були награними й у мене складалося враження, що мені авторка читає лекцію про те "ах, яким же важким було життя в того-то і того-то персонажа".
    Загалом я раджу "Тіні" почитати фанам Параджанова чи самого Коцюбинського, або просто людям, які люблять гуцульську культуру. Книга особисто мені була нормальною, але трішечки розчарувала, проте це не значить, що у вас після прочитання будуть ті самі враження, що й у мене, адже текст однозначно якісний, за сюжет не знаю, тому знайомтеся з твором самі.
  •  
    Фентезійний гуцульський детектив
    Багато з тих книжок, які я прочитала за останній рік, потрапили до мене на полиці завдяки буктьюбу, і роман "Тіні" Марічки Крижанівської - не виняток. Вона сподобалась багатьом блогерам, чиїм смакам я звикла довіряти, тому моя зустріч з цією книгою була неминуча.
    Спершу я очікувала, що тут буде детектив, переплетений якимось чином зі зніманням культової стрічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Та виявилось, що тут не дві часові лінії, а цілих три.
    Перша і найменш цікава - це лінія подій, що відбуваються у нашому часі. Центральним персонажем у цій лінії є журналістка Олеся, яка приїхала у Карпати знімати репортаж до ювілею виходу фільму "Тіні забутих предків". Тут із нею кояться дивні речі, вона розмовляє з мольфаром Нечаєм, який уже майже десять років, як небіжчик, та випадково дізнається, що є далекою родичкою Марічки Гутенюк, про яку писав у своїй повісті Коцюбинський. Звісно, це дуже індивідуальна штука, але я не вірила героїні, тому всі події, що відбувались у цій лінії сприймались мною абсолютно рівно. І цікаво ніби, але такого, щоб "вау" немає.
    Друга часова лінія розгортається у 60-их, коли Параджанов знімав свій фільм. Саме ця частина роману захопила мене найбільше. Видно, що авторка проробила колосальну роботу, щоб дізнатись якомога більше про те, як проходили знімання, про самого Параджанова та про інших учасників знімальної групи. Серйозно, не кожен автор біографічних та документальних книг так відповідально підходить до збору матеріалу, як це зробила Крижанівська для свого дебютного дорослого роману. Просто браво.
    Події третьої часової лінії відбуваються у прадавні часи, коли люди співіснували разом з духами на кшталт Чугайстра та Нічниці. Центральним героєм цієї лінії є Гук, людський хлопчик, якого всиновив Чугайстер. Він знайомиться з Іваном та Марічкою, які пізніше стануть героями Коцюбинського та Параджанова, але нічим добрим таке знайомство не скінчиться. Ця лінія була мені цікава в першу чергу через мою любов до міфології. Все, що в ній описано, дуже магічне та загадкове. Це теж було страшенно цікаво.
    Спершу книга читалась важкувато, але в другій половині сюжет став набирати обертів. Від останніх ста сторінок було просто не відірватись. А от фінал мені видався дещо кінгівським. Знаєте, коли автор закручує сюжет і готує читача до епічної битви, але не видає її у фіналі. Замість цього лиходій розповідає про свої лиходійські плани, а через пару абзаців вже отримує по лиходійській дупі.
    Загалом, не думаю, що ця книга увійде в список моїх улюблених, та це був цікавий читацький досвід. Можу її порекомендувати тим, хто любить стрічку Параджанова, міфологію та родинні таємниці.
  •  
    Неймовірно!
    За абстрактною обкладинкою цієї книги вас чекає барвистий і унікальний гуцульський світ. Відразу скажу, що авторка молодець! Браво таланту до письма і подяка за проведене дослідження. Мова твору чудова, герої живі і відверті. Історія розгортається в трьох вимірах: прадавній світ духів, період зйомки фільму «Тіні забутих предків» в 1960-х роках і наш час. Сторінка за сторінкою, ці три виміри переплітаються між собою настільки органічно, що мимоволі сама в себе питаєш, де тут вигадка і чи вона взагалі є, бо всі події надзвичайно реальні. Головна героїня твору – звичайно ж Марічка, журналістка, невтомна дослідниця з щирою любов’ю до рідного краю. Її професійне захоплення – вивчати побут, життя і традиції Гуцульщини. Не дивно, що багато знань вона почерпнула із знаменитого фільму «Тіні..». Більше скажу – Параджанов постає перед нами дуже простим, добрим і мудрим чоловіком, його персона настільки близька, що здається ніби він особисто дав авторці матеріали і власні спогади про ті часи. Чесно, я в захопленні! Після прочитання одразу переглянула фільм і відшукала в ньому усі приховані деталі кінозйомки, які описані в книзі.
 
Характеристики Тіні
Автор
Маричка Крыжановская
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
400
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130х200 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
Noto Serif
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-658-9
Вес
405 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература