Тіньопад - Крістіан Ґе-Полікен Ця книга- це Дорога МакКартніна мінімалка. Якщо після Дороги мені хотілось вздьорнутись то тут не такий наказ емоцій. Але загальна атмосфера зрозуміла. Єдине, де автор схибив - це вказав причину апокаліпсису. Аварія яка спричинила збої в електричних мережах і тому перегоріли трансформатори і зникла електрика. І усьо. Хаос, беззаконня і бартерна система. Серйозно? Жодних запчастин на склада? Відновлювана енергетика? Я розумі, що була б срака але не до того щоблюди втеклив ліс. Але загалом атмосфера для поціновувачів постапоку сподобається. І кінцівка теж. Чоловік іде крізь ліс накульгуючи.Чоловік йде до своєї рідні що оселилась в старому мисливському таборі. Рідні що має імена давно зниклих богів. До нього прибивається хлопчик, що хоче бути потрібним. Чи дійдуть ці двоє до своєї мети і чи однакова вона в них?