Тінь мертвого бога - Ярослав Шевченко. Це дуже класне, справжнє темне фентезі. З чорним гумором і протистоянням зла проти зла. Цікавий світоустрій. В якому ти дупля не ріжеш поки не прочитаєш хоч чверть книги. Але тим не менш дуже цікаво оце читати і розбиратись по ходу хто чого і навіщо. Позаду є глосарій. Дуже рекомендую ним користуватись, а не як я - здогадуватись по контексту. Реально отримала задоволення від книги. Для поціновувачів жанру - рекомендую. Не згірше поляків, і трішки не дотягує до Аберкромбі. Єдине, що я б додала ще пару сторінок з рефлексіями головної героїні, щоб більше вірились, що вона все село вирізала не через те що їй скучно було, а справді через жагу помсти. Гельда - нова жертва для старих богів. Обрана не долею, а жерцями які вирішили таким чином помститись її батькові. Проте коли в людські справи вмішуються божествені сутності то життя якось починає бурлити і чомусь в основному, кров'ю. Архе - бог війни якого, через якийсь проступок, його ж родичі загнали в темряву без тіла і сил. Але бажання жити і помститись залишилось. То що ж буде коли шляхи цих двох перетнуться? Коли ніхто з них не наділений чеснотами прощення і терпимості