Купила аудіокнигу яку неможливо слухати. Так монотонно і нудно. Знайшла на ютубі Борис Лобода читає(дякую авторці коментаря нижче), це ж небо і земля.

Тигролови, Іван Багряний Тигролови дуже сподобались - прямо тайгова казка, це не Коцюбинський, для закоханих втікачів від радянської системи та її гнобителів все закінчується мило, прямо краса по-американськи! а не закінчення, може мені якийсь фейк потрапив?;) Неочікуване для української класичної літератури щасливе закінчення! Замість прохолодного душу. Читаючи аж відчуваєш як їхні тайгові керди дзвенять поблизу тайгового селища Київ! Вподобала цей «тайговий жанр» назавжди! Бо це звісно насичені киснем книги, такі на кшталт Тигроловів Івана Багряного. Крім усього сюжету та його злободенності для тих часів, читачі також мають змогу просякнутись криштлево чистим тайговим повітрям, насолодитись красою та дикістю тамтешніх первозданних лісів, відчути власними клітинами всю цю недоторканність, відчуженість від сучасної цивілізації та першопочатково задуману та майже не тронуту людиною дикість тайги та її лісів,які тягнуться на сотні кілометрів, майже не порушені стопами жодної людини. І як в таких умовах вижити? Відповідь на це питання читачі знайдуть, прослідкувавши за головним героєм, втікчем від радянських служб, та його особистою історією.

Вау вау вау! Пʼять зірок. Це шедевр! Роман Івана Багряного «Тигролови» мені дуже сподобався, хоча в нашій шкільній програмі його не було. Найбільше вразило те, що навіть у тяжких умовах головний герой зберіг силу духу і прагнення до свободи. Здивувало те, що українці жили так далеко — серед тайги, і навіть мали там своє село, де берегли мову та традиції. Це показує, що наш народ може залишатися собою будь-де, навіть у найвіддаленіших куточках світу. Історія Григорія Многогрішного та родини Сірків справляє сильне враження, бо вчить цінувати свободу, людську гідність і теплоту родинних стосунків.