Якщо б не бачила фільм, то навряд би читала наступні 160 сторінок, бо початок злегка розчаровує. Так, це життєва історія заснована на реальних подіях, більше того - вся книга реальна подія. Але не знаючи, чим все закінчиться і які пригоди чекають на двох головних героїв - я б не продовжувала читати. Початок надто нудний і моментами розтягнутий, хоч події в ньому описуються незвичні для нас, та й взагалі як початок "не зовсім правильного" шляху Абделя. Не знаю чому, але мені сам стиль написання чи подання нагадує дещо відділено "Рибалок" Обіоми. І хоч історія весела, життєрадісна, повчальна і надихаюча - фільм був кращим, як на мене. Тому якщо купили книгу, то прочитайте спочатку її - а вже потім фільм. Щоб не розчаровуватись. 3/5 (фільм 5/5)

Історія неймовірно чутлива та жива. Це й зрозуміло, адже вона є реальною. Також відразу видно, що її писав не письменник, проте саме це надає їй тієї атмосфери та правдоподібності. Читаючи прості рядки, які описують події, можемо легко сприймати розповідь. Головний герой - Абдель Селу є алжирським емігрантом, який постійно потрапляє у різні пригоди. Хлопець сильний та прудкий, а також кмітливий, проте нічого не тямить у мистецтві. Філіпп Поццо ді Борго - повна протилежність Абделю. Він - французький аристократ, має витончений смак та гострий розум. Проте чоловік паралізований та дуже кволий. У творі ми можемо прочитати про реалії паризького життя і зрозуміти, що воно не таке солодке, як ми уявляємо. Бо нам показується дві людини, які мають різний соціальний статус. Також у бестселері піднімається проблема расизму. Хоча, на перший погляд, чоловіки є абсолютно різними, проте вони поступово стають кращими друзями. Це сталося через те, що вони знайшли одне в одному те, чого не мали самі. Абдель навчився у Філіппа цінувати музику, культуру, бути толерантним та терплячим. Аристократ, у свою чергу, став більш енергійним та сміливим. Він мав ці якості і раніше, проте через довгі роки, прикутого до візка життя, його почуття притупилися, і він став майже беземоційним. Вони внесли нові фарби в життя одне одного та були поруч у кожну скрутну хвилину. Також їхня історія має багато гумору та сарказму, що подобається багатьом читачам. Отже, рекомендую кожному прочитати книгу “Ти змінив моє життя”, адже вона змінить ваш світогляд на краще.

«ПЕРЕМЕН ТРЕБУЮТ НАШИ СЕРЦА» Був ранок 1го січня. Хотілось взяти нову книжку та відчути, щось нове, окриляюче та надихаюче. Уважне око «пробіглося» книжними полицями, але час від часу поверталося до книги Абделя Селлу Ти змінив моє життя. Перші рядки привернули мою увагу до... Парижу. Так! Мені сподобалось, як автор описує маршрути карколомних пригод малого Абделя. Для людини, яка побувала в Парижі це місто стає міткою. Якщо автору вдається передати емоції Парижа (без надлишку, надміру), він здобув читача. Чим більше я читала, тим більше помічала, що книга та фільм («Недоторкані») різняться в багатьох моментах. Сам автор пояснить, потім, чому та як таке сталося. Але це не головне. Головне - це життя. Життя двох людей, які попри всі негаразди свого життя обрали жити. Жити далі. Кожного з них торкнулись зміни - зміни певних обставин у житті, зміни фізичні, зміни духовні (внутрішні), зміни світоглядні (погляди на своє місце у світі). Та щоб не спонукало ці зміни,- радощі чи проблеми, вони, попри все, обирали життя. Книга виконала своє 1-ше січневе завдання та, дійсно, окрилила та надихнула. Читайте книжки з задоволенням!!! Далі буде....