Молодий вчитель малювання Уолтер Хартрайт, найнятий для навчання двох сестер, після прибуття до маєтку помічає разючу схожість однієї з них із незнайомкою в білому, яку він зустрів по дорозі сюди. Ця загадка не дає йому спокою, але незабаром події набувають набагато цікавішого обороту. ⠀ Все б нічого, але мені так не вистачало динаміки сучасних детективів, звичайно, для класики характерні повільні монологи і діалоги, але іноді мене навіть хилило в сон - надто вже повільно все розвивалося і докладно описувалося. Можливо будо б краще скоротити частину книги, прискоривши події! ⠀ Дуже сподобалася незвичайна подача історії — вся історія виглядає як поліцейська справа із показаннями різних осіб, іноді трапляються навіть сторінки з особистого щоденника. Все добре структуроване та викладене доступною мовою, при цьому зберігаючи характерні особливості кожного свідка. ⠀ Замислював так спочатку автор чи ні, але Волтер і Лора чудово підходять один одному — починаючи від слабохарактерності і закінчуючи тихим зітханням про себе і ставлячи хрест на стосунках, які навіть не почалися. Тому не дивно, що з усіх персонажів найбільше викликає моє захоплення саме міс Голокомб. ⠀ Тож чи зможе класичний детектив зацікавити сучасного читача? Однозначно! Але ось утримати його увагу до кінця, не розчарувавши в середині і не дати заснути - не на цей раз.

Не знаю даже с чего начать. Во-первых – детективы я не очень люблю, но вот готический роман и к тому же английский меня подкупают. Во-вторых – роман странный, у многих на слуху. В-третьих – я его прочитал. Роман, который называется «Женщина в белом» а написанный Уильямом Уилки Коллинзом, это типично английский роман который в себе имеет смешение жанров – детектив, триллер, мистика, приключение. Все там закручено так сильно, так странно, если даже не сказать – «коряво», что просто нет слов. Закончил читать роман я недавно, но уже не помню ни имен героев, ни место где это происходит - как вы уже поняли, роман скучноватый и незапоминающийся. В то же время, там есть неплохой язык повествования, неплохие описания, неплохие писательские решения и прочее. Уолтер Хартлайт – художник. У него есть друг – учитель, которого он спас и который всю жизнь пытался ему отплатить той же монетой. Такой шанс выпадает – он советует своего друга Уолтера на должность частного учителя рисования в очень богатую семью. Герой ломается какое-то время – ну не нравятся ему богачи, да и под ложечкой стало как-то ныть намекая на проблемы из-за этого – но, в конце концов, соглашается. И тут-то и начинаются проблемы – богачи со своими замашками и тараканами не дадут нормально жить.