На мою суб'єктивну думку даний "шедевр" виявився дуже слабким з малою художньою цінністю - сюжета у книги максимум на половину змісту, а більшість сторінок займають авторські парадокси та влучні вирази - але я не планував читати книгу афоризмів, я як більшість читачів очікують від книг захоплюючого сюжету а не конкурсу словесних баталій, і хто більше приказок та прислів'їв скаже. Єдиний плюс книги - показ що за потуранням своїм слабкостям треба платити високу ціну - тут автору треба віддати належне.

Роман «Портрет Доріана Ґрея» Оскара Уайльда - твір, який викликає різні реакції у читачів. Для мене ця книга не стала винятком. Хоча я не можу сказати, що вона мені дуже сподобалася, але й поганим цей роман я не вважаю. Уайльд вдало вплітає моральні питання та філософські роздуми у сюжет про зухвалого молодого чоловіка. Захоплюючий стиль автора та його вміння створювати образи глибоких персонажів варто визнання. Однак, існують аспекти роману, які залишили у мене сумніви та не задовольнили повністю. Можливо, це питання індивідуальних смаків та поглядів на життя. Якщо б мене запитали чи шкодую я що витратив час на даний роман, то я відповів би, що ні. Щодо видання, то все чудово, воно мені більше всього приглянулось.

Вкотре з класичною літературою я знайомлюся завдяки школі. І знову я жаліюся, що читати це не легко. Але я змогла! В центрі сюжету молодий і вродливий юнак Доріан Грей. Він товаришує з талановитим художником, який черпає з нього натхненя і малює портрет хлопця. Тоді в голові Доріана промайнула думка, що він не буде вічно молодим і от би портрет старів замість нього... Йдуть роки, а Доріан не втрачає привабливості. Його особистість стає оповитою таємницями і темрявою, а десь там в захаращеній кімнаті стоїть портрет такий же загадковий як і його власник. Повторюсь це було не легко, тому краще брати книгу до рук тоді коли ви дійсно готові. Оскар Вацл пише без сумніву гарно і використовує багато премудрих слів і виразів. Отож: Сюжет:4/5 Персонажі:3/5 Мова автора:4/5