Книга, яка вчить співчувати, краще розуміти інших та виходити із емоційно складних ситуацій. Стівен Чбоскі під час написання своєї книги надихався творчістю Селінджера, і так, можна сказати, що "Привіт, це Чарлі або Переваги сором'язливих" має деяку схожість із головним романом Селінджера. Тим паче, головний герой, Чарлі, читає "Ловця у житі" і ця книга йому дуже-дуже подобається. Не зовсім проста підліткова книга, адже у ній розкриваються складні сімейні та соціальні питання, як то булінг, самотність, непорозуміння у сім'ї і багато чого іншого. Але Чарлі не пливе за течією, він хоче змінити своє життя на краще і у цьому велику роль грають Люди, які спілкуються із Чарлі. Наприклад, його вчитель англійської літератури, та його друзі, Сем та Патрік. Саме Сем та Патрік стають для Чарлі у деякій мірі сім'єю, він із ними переживає надзвичайно прекрасні моменти і саме це дає йому натхнення рухатися вперед, не дивлячись ні на що. Ця книга обов'язково буде цікавою підліткам, адже у ній багато сюжетних ліній, пов'язаних зі школою та шкільними проблемами, дружбою, першими стосунками.

"The Perks of Being a Wallflower" Stephen Chbosky (в українському перекладі книга іде під назвою "Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих") Років п'ять тому я подивилась екранізацію цієї книги (тоді дуже сподобалась гра Езри Міллера), фільм на один перегляд, не більше, але щось мене зачепило, і я знайшла книгу. В оригіналі. І не читала її всі ці п'ять років. Так буває, на щось відволіклась, забула, а ще й натхнення читати англійською не завжди є. За цей час я забула деталі історії, і тому читати було більш ніж цікаво. Мова оригіналу і як воно читається. За рахунок того, що книга - це такий собі щоденник підлітка у листах, ви там не знайдете занадто складних конструкцій, чи сто і один невідомий вам синонім. Я лише кілька разів дивилась переклад слів, яких не можна було вирахувати за контекстом. Прочитала менше як за тижень (що стало для мене справжньою несподіванкою), і зрозуміла, говорити просто про складні речі - верх майстерності. Мені не зовсім імпонує те, як перекладають "Wallflower", оскільки за цим словом є свій сенс, який не тільки стосується сором'язливості чи тихості. Ця книга одразу стала бестселером та приводом для гарячих суперечок, оскільки піднімає досить відверті теми - суіцид, насилля, дитячі травми, вживання алкоголю та наркотиків, секс, гомосексуальність, і все це стосується підлітків та їхнього оточення. Книга вийшла наприкінці дев'яностих, а події описують 1991-1992 рік (думаю, багато хто оцінить момент запису на касету збірки улюблених пісень і відчує свою старість). Також зазначу, що багатьом ця книга нагадує "Над прірвою у житі" (до речі, один з улюблених творів самого Стівена Чбоскі), з чим я не згодна, вони різні. І книга - набагато краща і глибша за фільм. Головний герой, Чарлі, починає писати листи, в яких описує своє непросте життя, про школу, про друзів, про родину, про книги і музику, про перші досвіди, про свої почуття і думки щодо всього, такий собі щоденник, який непотрібно ховати, така собі сповідь. Далі будуть спойлери. СПОЙЛЕРИ Історія надзвичайно чутливого і уважного хлопчика, який помітно вирізняється серед однолітків, має один момент, за який я і вдячна автору, і відчуваю й досі неприємний холодок. Якщо ви неуважно дивились фільм, або як я, не повірили тому, що прочитали (спеціально перечитала кілька разів останні сторінки, щоб точно не помилитись, і не списати на непорозуміння через англійський текст). Головний герой відчуває провину за смерть улюбленої тітоньки Хелен (навіть потрапляв дитиною до психіатричної лікарні), яка загинула в автокатастрофі, коли їхала за подарунком небожу на день народження, всю книгу згадує її з теплотою, сумує, і в один момент, через запущений тригер раптом згадує те... що будучи дитиною мав з тіткою зовсім не дитячі стосунки, в нього стається нервовий зрив. Фактично, це найбільш важливий момент з усієї книги, який прояснює багато чого. Автор не говорить прямим текстом, він натякає, так само як і у нашому суспільстві не прийнято голосно і відверто говорити про сексуальне насилля, особливо про те, що стається в сім'ї, особливо, якщо жертвами є діти. Тобто, можно не зрозуміти і не помітити цей натяк, якщо ти не хочеш бачити і помічати це.