Те, що ліві називають ідеологією, праві називають традицією. Іноді ці поняття навіть пишуть з великої літери. Ця книга відкриває перед нами не те щоби таємницю традицій, але ми поринаємо у різноманітний світ різних культур та звичаїв. Якщо мова йде про схід, то тут дуже важлива традиційна спадкоємність. Для заходу вона теж важлива, але не настільки. Східні культури, наприклад, індійська не мислять себе у сучасності без певної данини, яку треба віддати минулому. Автори статей наголошують, що при всьому цьому традиційні елементи часто виявляються винаходами. Це означає, що той погляд на історію, який є у всіх нас, також зв'язаний із нашим сучасним життям. Ми дивимося на це під кутом зору наших подій. Отже навіть якщо ми хочемо говорити про минувщину, ми повинні знов і знов виробляти нову версію цієї минувщини та перетворювати її для сучасної культурної ситуації. У книзі описуються такі приклади у різних країнах. Однак я хочу сказати, що нове створення минулого не є ілюзією, воно є реформою, нове відновлення первинних форм.