«Герой віків» - книга, яка сповнена суму і радості, надії і зневіри, коли все тримається на волосинці, і ця волосинка – купка людей, які не здалися. І ці люди не бояться віддати своє життя за весь світ. На жаль, багато хто з них саме так і чинить, і це гірко та боляче. І все ж, ця книга про торжество віри, незламність надії та важливість любові. Думаю, що будучи віруючим, Сандерсон намагається поставити перед іншими ті ж питання, які він не побоявся поставити собі. І робить він це майстерно. Абсолютно чудове завершення історії

Герой Віків – це дійсно неперевершене закінчення епічного циклу. Воно було емоційно тяжким, але з нальотом тихої надії на те, що всі жертви були не даремними. Кожен з головних героїв - Вен, Еленд, Сейзед, Лестіборнес – проходять власний шлях, і без їхньої самовідданості результат боротьби з Руїною був би абсолютно іншим, а планета Скадріал перестала б існувати. Кожен виток сюжету був настільки ж динамічним, настільки і логічно прописаним. Перегортаючи останню сторінку ти розумієш, що з часом тобі захочеться ще не раз повернутися до цієї історії, щоб знову побути в компанії любих серцю людей і пройти шлях з героями від самого початку, вже знаючи, чим всторія закінчиться, щоб помітити всі ті підказки, відсилки, «рушниці», які при першому читанні лишилися непоміченими.