Коли читаєш Фіцджеральда, то в його романах можна вгледіти вплив багатьох інших американських класиків, які, очевидно, надихали автора. Роман уважається найкращим твором митця й це не дивно, адже письменник уклав усю душу в створення праці, яку так цінують критики. У творі йдеться про "ревучі двадцяті" та, звісно, "століття джазу"; читати про цей період від представника "втраченого покоління" фантастично. Одна із причин чому роман Фіцджеральда так полюбила публіка - це передбачення майбутніх подій: роль телефонів; або, наприклад, біржовий крах 1929, який автор не те, щоб передбачив, але засудження нарцистичного багатства, корупції тощо у творі заздалегідь передвіщало проблеми американського суспільства 20-30 років. Хоча були й моменти, у яких історія зіграла злий жарт: згадування акціонерного товариства "свастика", у якому працював єврей, а символ свастики тоді мав значення "благополуччя" та "вдачі" й тільки починав набирати значення сумнозвісного символу... До того ж, роман буквально насичений кольоровою гамою й це безумовний плюс... Проте без мінусів, звісно, не обійшлося. Книги, які подобаються, хочеться читати довгими вечорами, а цю книгу, на жаль, хотілося якомога швидше закінчити, тому що сюжет був досить простим, а недоцільний текст часто призводив до неуважного читання. Автор часто вводив теми, у яких не зовсім розбирався й деякі моменти були досить поверховими. Мені здається, що є багато книг того періоду, які заслуговують на більшу увагу. Цей роман, як на мене, на один раз, але ознайомлення з книгою й творчістю автора варте прочитання. Тим, хто шукає щось почитати англійською, рекомендую не починати з цієї книги, тому що є досить багато застарілих слів і вам доведеться дуже часто відкривати словник, а це трохи псує загальну картину. Але якщо ви хочете купити книгу, щоб поповнити свій словниковий запас англійської, то думаю, що ця книга підійде.

Прежде чем расстаться я с Дези, Гэтсби получил от нее заверения в пламенной любви и клятвы дождаться его. Прошло время, когда бедный юноша снова встретил свою любимую, оказалось, что она уже замужем. И тогда начались попытки вернуть ее. Повествование ведется от имени Ника Каррауэя - юноши, которому посчастливилось свести знакомство с тем, кого практически ник о лично не знал, но все слышали - ведь он устраивал просто головокружительные вечеринки в своем особняке. Этот Гэтсби жил одни днем и наслаждался каждой секундой своей жизни не заботясь о том, что будет завтра. И вот Нику предоставляется возможность узнать, как этот мужчина получил столь баснословное богатство, ведь раньше он был очень бедным пареньком. Но принесли ли деньги счастье Гэтсби? История меня увлекла. Она довольно грустная и увлекательная. Но любил ли Гэтсби Дези? Или это была очередная цель? Я не верю в их любовь. Скорее целеустремленный юноша просто решил быть с ней. Это небольшое по объему произведение я советую читать всем, и именно на языке оригинала.