Іві Бойд - 14 років, і це вже багато що каже про бурі, які вона переживає. Тато живе далеко, мама зайнята тим, щоб зібрати своє життя докупи після розлучення. І загалом все йде ніби краще, ніж могло би: грошей вистачає, є подруга, і хлопці, які подобаються навіть зрідка звертають увагу на Іві. Але не так, як хотілось би, тому що 14 взагалі не дуже ясно, що хочеться. І хто ти - теж незрозуміло. І що хотіти, і куди рухатись. І якщо це все накладається на самотність і недолюбленість, на відсутність контакту з батьками, на формальність цих сімейних зв'язків - можна звернути не туди. Ця книжка - про Іві Бойд, яка потрапила в секту. Це художка, але спирається на реальні події - прототип "Сім'ї", хіппі-комуни Чарльза Менсона. Він збирав під своє крило молодих дівчат і інших неприкаєних, навішував їм свою філософію, готував їх до уявного кінця світу, змушував красти і вбивати, займався сексом з цими дітьми і підсаджував на наркоту. У книжці цю "Сім'ю" взято лише за основу, це не документальна історія. Імена і людей змінено, деталі злочину, після якого Менсона і дівчат, яких він вербував, посадили довічно - теж. Але атмосфера, суть і порядки в секті виписані дуже реалістично. І в кінці залишається дуже липкий післясмак, відчуття чогось дуже нездорового. Але це книжка не про секту. Вона про дівчат. Події розгортаються у США 60х, і може здаватись, то інша епоха з точки зору становища жінки в суспільстві. Але нащо далеко ходити? Досі багатьох дівчат виховують із думкою, що треба робити все, щоб чоловік звернув на тебе увагу, що ти стаєш цінною, коли гарно вийдеш заміж і народиш дітей. І що для того, щоб тебе любили - треба старатись і слухатись. Коли це ще й накладається на такий голод тепла, на таку гостру недолюбленість у підлітковому віці - це пряма дорога якщо не в секту, то в абсолютно нездорові компанії і стосунки. І це сценарій, який спрацьовує і коли тобі 14, і коли 41. Книжка, яка виявляється глибшою, ніж здається на перший погляд.

"Дівчата" Емми Клайн спроможні шокувати вас своєю жорстокістю, чесністю та несправедливістю. Ця історія є своєрідним "дзеркалом" подій 1969 року, коли кровожерливі підлітки з банди Чарльза Менсона вбили декількох невинних людей, у тому числі вагітну жінку та її ненародженого сина. Тут, на сторінках цієї книжки, нас очікує наступний сюжет: дівчинка на ім'я Іві Бойд живе із матір'ю, якій після розлучення з чоловіком життя та почуття своєї доньки стали абсолютно нецікавими. Так Іві, у пошуках себе та когось, хто допоможе їй притупити почуття самотності, стає частиною комуни Рассела, де дівчата та парубки настільні вільні, що їх свобода, п'янка та безмежна, поступово перетворюється на справжній злочин. Адже якими свавільними вони не були та якими б пустощами вони не займалися, вони ніяк не могли зрозуміти, що цю волю їм "дарує" справжній маніпулятор та брехун... Це дуже цікава книжка, яка залишає після себе болючий та неприємний осад. Адже всі ті бридкі речі, які робили ці зовсім юні люди, фактично відбувалися насправді. Дуже повчальна історія, яка вчить нас тому, до чого може призвести байдужість усередині родини.

Влітку в Каліфорнії 1969 року трапилося страшне вбивство вагітної молодої акторки Шерон Тейт-Поланскі, а також трьох її друзів та ненародженої дитини. Згодом виявилося, що цими безжалісними вбивцями були зовсім юні дівчата та один хлопець з секти Чарльза Менсона, яку він так ласкаво називав Сімє’ю. Так от у дебютному романі Емми Клайн «Дівчата» завуальовано описується доля молодих людей, які з тих чи інших причин приєдналися до харизматичного, але маніпулятивного та безжалісного Менсона, готові виконувати будь-які його доручення. Навіть найжорстокіші. Головна героїня – Іві Бойд переживає нелегкі часи. Її батьки розлучаються, вона відчуває огиду до всього, що її оточує. Ковтком свіжого повітря у спертому світі Іві стає Сюзанна – брудна, напівоголена, вона швендяється містом разом з такими ж замурзаними дівчатами на шкільному автобусі, длубається у смітнику, краде в магазинах, спить з ким їй заманеться, приймає наркотики, але Іві байдуже на це, адже Сюзанна та інші дівчатка дикі та вільні. Тож Іві вирішує приєднатися до Сюзанни, яка знайомить її з Расселом та рештою їх комуни, де життя сповнене веселощів, хіті, наркотиків та свободи, яка межує з ненавистю та безумством… Це важка та бридка книжка, яку я б радила прочитати всім батькам – ось до цього може довести байдужість усередині сім’ї. Найстрашнішим можна назвати те, що книга фактично повністю базується на реальних подіях, від чого стає страшно, скільки насправді таких Іві та Сюзанн потрапили під поганий вплив, який зруйнував не тільки їхні життя, а й руйнував життя абсолютно беззахисних та невинних людей. Рекомендую, однозначно дає ґрунт для роздумів.