Тріша разом зі своєю сім`єю відправилася на прогулянку в ліс. Дівчинка відокремилася від мами з братом, і в результаті заблукала. Усе що з собою в неї було це невеликі припаси харчів та її Walkman. Так почалися страшні хвилини, години та дні перебування дівчинки на самоті серед дикої природи. Єдине, що її рятувало, це постійне прослуховування (доки вистачало заряду) на її плеєрі трансляцій матчів з її найулюбленішим гравцем бейсбольної ліги - Томом Гордоном. І взагалі Том Гордон став її єдиним другом та в цілому світлом в кінці тунелю, який давав дівчині сили та наснаги не здаватися та виживати до останнього. Це книга про виживання та про те, що в кожному з нас є ця неймовірна сила в середині, яка ладна подолати все. Навіть якщо ти маленька дівчинка. Загалом непогана історія, але точно не найкраще, що я читала у Короля жахів. Єдине, що я винесла із цієї книги, це те, що не дай Боже виховати дитину так, що коли вона загубиться у великому та страшному лісі, перша її думка буде : "Це тобі мама за те, що так мало на мене звертаєш уваги. Тепер мучайся". Страшно.