Лауреат Букерівської премії, найкраща книга за останні п’ятдесят років – ну я к тут не спокуситись і не прочитати роман «Англійський пацієнт» канадця Майкла Ондатже. Мене попереджали, що ця книга не так легко надається до читання, але перші розділи захопили мене настільки, що я й забув про це попередження, але далі читання дещо уповільнилось, я почав в’язнути в словах, наче в піску у пустелі, про яку і йде мова у цьому творі. Та навіть попри те, що читати «Англійського пацієнта» було не дуже легко, враження в мене від нього залишились якнайкращі! Головні герої книги – четверо людей, який доля звела наприкінці Другої Світової війни у майже розбомбленому італійському монастирі. Це сестра милосердя Ханна, яка втратила на цій війні батька, індієць Кіп, який знешкоджує залишені фашистами бомби, Караваджо, якого Ханна знала ще зі свого дитинства у Канаді, а також обгорілий до невпізнання чоловік, якого дівчина доглядає. От його і називають англійським пацієнтом, проте певності у тому, що він британець немає. Дехто навіть впевнений, що він німець. Але хто ж насправді цей загадковий чоловік?