Я б не могла віднести себе до фанатів серії Коайва Стейплза Льюїса про Хроніки Нарнії, однак свого часу книга справила на мене досить сильне враження. Початок цієї дивовижної історії такий де несподіваний, як і її початок. Все почалося зі старої шафи, закинутої десь на горищі і давно присипаної щедрим шаром пилу. Саме туди маленька Люсі й сховалася від своїх братів та сестри під час гр. у хованки. Однак замість пилу та скрипучого дерева, дівчинка потрапила у зовсім інший світ, де краса та доброта жила у кожній сніжинці. І хоча Люсі довгий час ніхто не вірив у таке диво, дівчинка не здавалася. Коли настав час, усі діти Певенсі потрапили у чудову країну Нарнію, де благородний лев Аслан стояв на захисті справедливості. Остання ж частина розповідає про боротьбу із лихими самозванцями - мавпою та віслюком - котрі вирішили обдурити лісових звірів і стати над ними господарями-царями. Та будь-яке зло рано чи пізно обов'язково буде подолано, а кривдники понесуть заслужене покарання... Загалом, уся серія мені сподобалася. Вона вчить юне покоління головним і найважливішим речам у житті: дружбі, взаємодопомозі, щирості, відданості та віри у те, що добро завжди переможе. Єдине, що мені ге сподобалося - це кінцівка, яка залишила по собі гіркий присмак смутку. Від мене 4/5. Рекомендую дітям молодшого та середнього шкільного віку.

Для меня данная книга (последняя из увлекательнейшего цикла-фэнтези о необыкновенной стране Нарнии) стала самой страшной, динамичной, глубокой и печальной, хотя все так же истории о Нарнии остаются моими самыми любимыми. Главные действующие персонажи этой книги - высокомерная и наглая обезьяна, возомнившая себя самым главным существом в Нарнии, и слабовольный и глупый осел, во всем идущий на поводу у обезьяны. Однажды они выловили в реке львиную шкуру, и обезьяна предложила ослу надеть ее и выдать себя за великого льва Аслана. Это стало началом конца Нарнии, потому что прихоти обезьяны, которая выдавала себя за незаменимого советника Аслана, росли ежеминутно, и обезьяна возомнила себя непобедимой и пошла войной на другие земли и даже жителей Нарнии. Автору удалось удивительно точно на примере волшебных животных передать, как меняется личность, когда у нее появляется власть и вседозволенность, но не хватает мудрости и разума. А еще в истории было достаточно много пугающих моментов: зло, плывущее в небе, или великан, потушивший солнце (читала - и мурашки по коже). Но любой конец - это начало другой истории.