Эта книжка необычна и увлекательна в разных аспектах. Во-первых, все события в романе подаются глазами Смерти, которая практически "правит бал" в Европе во время Второй Мировой войны и которая выбирает себе жертву почти ежечасно, наблюдая страдания и гибель человека. В-вторых, сюжет раскрывает, в первую очередь, жизнь нескольких немецких детей и их семей в охваченной войной Германии, из-за чего он поначалу кажется не слишком трагичным. Но когда углубляешься в чтение, понимаешь и видишь все ужасы войны, которые как бы вплетены между строк общего сюжета и придают трагизма даже обычному повествованию. В-третьих, безумно сложно читать о детских судьбах на войне, как и о жизни обычных людей, в чье мирное течение жизни ворвалась страшная война. В этом ужасе, безграничном хаосе и стремлении выжить многие пытаются найти что-то близкое, что держало бы их на плаву сложных жизненных событий. Для юной Лизель и некоторых других персонажей романа такой отдушиной и лучиком надежды в вихре войны стали книги. Невероятная история, одновременно и трогательная, и трагичная.

Маркус Зузак "Крадійка книжок" - це одна з тих книг, що залишають після себе бурю емоцій і вражень. Після читання - зовсім по-іншому дивишся і сприймаєш події тих років. З перших сторінок нас переносить в минуле і огортає та атмосфера. Ти ніби відчуваєш усе, що відбувається з героями на собі, ніби проживаєш це з ними. Книга розповідає про життя маленької дівчинки і її прийомних батьків у трохи жорстокому, буденному житті тодішньої Німеччини. Попри війну вона вчиться читати, грає у футбол з хлопцями допомагає своїй матері і ходить до школи. Вона дуже розумна, відважна, хоча і здатна на крадіжки. Для своїх років Лізель пережила досить багато і навчилася захишати себе. Дівчинка має свої мрії, захоплення і бажання. І на фоні війни ми бачимо, як вона дорослішає , змінюється. Важко не помітити її багатий внутрішній світ, яким вона заворожує і приковує увагу читача. І до останніх сторінок змушує хвилюватися за свою долю, сподіватися, що з нею усе буде добре. Доволі цікавий оповідач в книзі, адже -це сама смерть. Після читання навіть змінюється ставлення до неї, і зникають якісь стереотипи у розумінні образу Смерті і в тому, як вона має виглядати, і як поводитися. Книга чудова, емоційна, з несподіваним кінцем. Після читання- герої і їхні долі надовго залишаються в пам'яті. І скажу чесно, книга мене настільки вразила, що сліз було не стримати. А ще, доволі цікаво було подивитися на війну з іншого боку. Однозначно рекомендую прочитати її усім, кого цікавить тема війни.

Это невероятная книга, которая заставляет плакать и радоваться вместе с героями. Очень необычно, что повествование ведется от лица Смерти. Именно она рассказывает о том времени, когда любого могли убить за мельчайший проступок и без него. В книге описывается время Второй мировой войны. Естественно, далеко не все события, которые здесь происходят справедливы. В центре событий маленькая девочка, которая любит книги, свою семью и нового друга, но проблема в том, что он еврей. История их дружбы очень трогательная и пронзительная. Маркус Зузак, на мой взгляд, пишет очень интересно. Я прочитала немало книг о Второй мировой войне, но ни одна из них не была похожа на «Книжного вора». Вначале читать её было сложновато, так как повествование истории очень своеобразное, но затем к этому так привыкаешь, что просто невозможно оторваться от событий и переживаний, о которых здесь рассказано. Автор выходит за рамки, но не переходит тонкую грань, что важно. В итоге получилось необычное, но и прекрасное, хоть и эмоционально тяжелое произведение. Читать о годах войны и послевоенном времени, когда люди пытаются по крупицам собрать то малое, что у них осталось и самих себя, всегда непросто. Но эту книгу прочитать стоит. Из-за весьма нетривиального сюжета, оригинального изложения истории от лица Смерти, а также, чтобы понять истинную красоту людей и прожить жизнь, повзрослеть и найти смысл жизни вместе с маленькой девочкой, которая любила книги.