Коли так страшно дує холодний вітер, не вщухає та намагається збити з ніг. Коли мороз йде по землі, вкриваючи кригою не тільки воду, а й людські серця. Коли темні ранки, а ночі ще темніші... час взяти до рук саме цю книгу. Вже закінчився час язичництва та прийшла віра християнства. Але у віддалених селах ще вірять у маленьких помічників - домового, лісовика та інших. Виконують давні звички - залишити їжу, спросити дозволу. Але з ними не зрівняється давнє зло, що вже не спить та набирає неабияку силу. Сильно цьому допомагає християнський священик, який бажаючи любові людей намагається страхом змусити їх вірити в єдиного бога. А саме страх годує страшного Ведмідя. Страшні часи вже почалися для мешканців села, горе, біда, злидні та смерть входять у житло. З іншого боку цього дівчинка Вася. Волелюбна, вільна, щира, дитя природи та простору. Дівчинка, що народженням залишила себе без матері, але успадкувала дивні сили бабусі, якої теж не знала. З віком вона бачить те, чого не помічають інші, але ці створіння щиро полюбляють її. Дівчинці важко жити в реаліях того часу, бо нікому не потрібна смілива, вільна дівчина, шлях жінки лише один - заміжжя чи монастир. Чи вдасться Василісі вберегти людей та інших створінь? Коли тіні на стінах оживають, а ночами виходять мерці? Мене захопила ця історія. Я взяла її до рук у слушний час, тому прочитала книгу дуже швидко. Вона цікава, сповнена подіями. Але це не добра та мила книжечка, це страшна, темна казка, яку гарно читати довгими вечорами зими, забувши про все навкруги.