Володимир Біленко - однокурсник Василя Симоненка і це дає нам всі підстави довіряти його думкам та припущенням. Перша частина книги - історичний нарис процесу видання прижиттєвої ("Тиша і грім") та чотирьох посмертних збірок письменника. Особливу увагу приділено збірці "Земне тяжіння" - щодо якої досі вирують суперечки: чи бачив Василь Симоненко фінальну верстку книги та чому, незважаючи на успіх попередньої, вона "кочувала по шухлядах" Держлітвидаву майже рік? Також наведені цифри тиражів - досить великі, як для поетичних збірок, адже вони, зазвичай, є не прибутковими. Та для мене особисто, найбільш цінною виявилась друга частина: особисті спогади Володимира Біленка. Автор окреслює взаємовідносини Симоненка з іншими діячами пера у той час, змальовує його психологічний портрет, і, що дуже цікаво - доповнює текст фото та сканкопіями газетних вирізок. Фото направду рідкісні, їх не бачила навіть в, мабуть, найповнішій збірці Василя Симоненка із серії "Шістдесятники" (в-тво Смолоскип, 2017р). Тут додаються сканкопії статей Симоненка у газеті "Молодь Черкащини", в якій він довший час працював журналістом - такі матеріали, думаю, є змога побачити тільки в музеї. Щиро рекомендую цю невелику книгу для всіх поціновувачів Василя Симоненка, впевнена, що знайдете багато цікавого, як і я.