Кіплінга ми більше знаємо по казці "Мауглі", але в нього ще багато цікавих казок про тварин. Однією із таких є й казка "Як кіт блукав, де заманеться". Це сімейний твір, бо хоч він написаний за всіма канонами казки, читати буде цікаво і дорослим, адже в книжці є така добра іронія (про жінок і чоловіків та їхні звички). Сама казка ґрунтується на легенді про одомашнення диких тварин. І якщо з псом, конем та коровою все пройшло легко, то з котом довелося повозитися, бо він свавільний та хитрий. Але стародавня жінка хитра не менше, а стародавній чоловік суворий і теж далеко не дурний. Ілюстрації просто чарівні - у них є свій особливий стиль і первісна печера постає перед нашими очима така гаряча та затишна, що одразу відчуваєш, як вдалося первісній жінці всіх "одомашнити". Є в книжці великі розгортки ілюстрацій без тексту, що перетворює книжку на такий собі арт-бук. Обкладинка цікава, але магія малюнків всередині книжки мені видається більшою. Чудовий твір рівня завжди актуального світового класика із сучасними малюнками.