Загалом я не дуже люблю жанр спогадів чи щоденників, однак особа автора та анотація і поданий зміст розділів книги мене таки спокусили і як вирішив, що варто б придбати цей твір та спробувати його прочитати. Із перших рядків книга мене справді здивувала, адже не була якоюсь сухою та важкою стилістично, як більшість подібних творів, які пишуть хоч і видатні діячі, політики і т.п., але ж не професійні літератори, які мають досвід у "заволодіння" думками та уявою читачів та вміють полонити їх увагу. Із спогадами Мирона Тарнавського було цілком навпаки. Цей професійний військовий, генерал УГА змалював чудову живу, повну яскравих образів та відчуттів картину. Він не був сухим і нудним, а виділявся жвавістю та красою слова. Твір не повнився патетичним повчанням, моралізаторстом і пафосом - ні! - він був сповнений гумору (навіть у трагедіях м'ясорубки І Світової війни чи громадянської війни в Україні він міг згадати і якісь дотепні моменти, що дозволяли цим людям зберегти світлий розум і такі складні моменти) та певної критичності, але водночас і оптимізму. Із його розповіддю ви повністю занурюєтесь у події - у важкі бої в окопах Великої Війни, ви бачите, що і наші солдати могли боятися (а не лише вдавано прославляти своїх та замовчувати їх недоліки), бути слабкими та невмілими... Але водночас вони вчилися і мали велику мету! Ось про це ця книга, яка так чудово, яскраво, реалістично, із емоціями, в подробицях, із заглибленням у всі побутові реалії та велику політику і битви, розповів виданий військовий свого часу і учасник подій від початку І Світової війни, через усі перипетії Центральної Ради, Гетьманату, Директорії і ЗУНР і війну з білими та на їх стороні, аж до 1920р. описав генерал Мирон Тарнавський. Тому всім раджу прочитати цю цікаву книгу!

Книга спогадів генерала Мирона Тарнавського безперечно заслуговує на прочитання! Автор, галичанин за походженням, був одним із очільників УГА і командував в одні із найцікавіших та найдраматичніших періодів війни та на знакових в історичній долі ділянках фронту у війні ЗУНР проти поляків, а пізніше і на стороні УНР проти червоних та білих. Генерал розпочинає виклад коротким екскурсом з усього свого попереднього життя від народження (присвячує цьому перший короткий розділ), висвітлює історію своєї військової служби в Австро-Угорській армії (2-й розділ) та захопливо описує свій бойовий шлях у роки І Світової війни. Генерал вирізнявся неабияким літературним талантом і його виклад просто захоплює своєю жвавістю, образністю та наближенням усіх реалій - наводить цікаві історії побуту, психологічні спостереження, діалоги різних осіб від командирів до рядових, що чудово показують хід думок та погляди тодішніх людей. Додає гумору і різноманітних цікавинок, все просякнуте живими емоціями і переживанням не фантазера письменника, а справжнього учасника цих подій із середини. Даючи такі розлогі і докладні картини він не втомлює читача і не робить текст якимось нудним і не відхиляється на якісь дурниці - що дуже важливо! Опису участі у подіях І світової генерал присвячує понад третину тексту. Далі переходить до подій, що стосується 1918 р. на Україні (участь у подіях на Наддніпрянщині). З половини книги розповідається про події в ЗУНР де наводить цікаві спостереження про перебіг військових дій і додає їм емоцій через своє власне сприйняття. Однак докладного розлогого викладу цих подій ви у книзі не знайдете - Тарнавський присвятив їм лише бл.20 стор. Остання третина тексту присвячена походу УГА на Наддніпрянщину літом-восени 1919, де ви знайдете багато цікавих фактів. Зокрема про обставини переходу УГА у склад білої Добровольчої Армії Денікіна, а пізніше і більшовиків (що особливо цікаво та важливо для розуміння цих подій!) Книга захоплює стилем викладу, цікавими подробицями, як важливих подій, так і побуту!