"Тарас Бульба" чудовий твір, написаний неповторним автором свого та й теперішніх часів, Миколою Гоголем. Твір відає нам історію трьох героїв: Остапа, Андрія та їхнього батька Тараса Бульби. Образи Остапа та Андрія контрастують на фоні одне одного. Одного зображено як сильного та вольового чоловіка, який проявив себе як справжній лідер та воїн, в той час як інший постає перед нами в образі зрадника, який обміняв батьківщину на кохання до доньки польського шляхтича, за що і отримав по заслугам, полягши на полі бою від рук власного батька. Чудово описав Гоголь і той колорит козацької доби, її неповторні та унікальні традиції та буденність. Піднімаються такі болючі теми як відносини між батьками та дітьми, тема зради та патріотизму, тема щирого кохання до ворога. Чудовий твір, раджу прочитати. Неповторні враження, задоволення та приємні спогади на довгий час після прочитання вам гарантовано. Беззаперечно, вам може не сподобатися, якщо ви не цінитель жанру, але я вам порадив би хоча б просто ознайомитися.

Остап та Андрій - здавалося би, як багато в них спільного: обидва - сини Тараса Бульби, в обох одна мрія - стати козаками. Проте відмінностей у цих двох братів ще більше, ніж спільних рис. Остап, як сильна та вольова людина, м'яко кажучи, не дуже любить навчатися, а Андрій, навпаки, з легкістю вивчає всі науки. Остап приймає покарання мовчки, а молодший брат завжди знаходить спосіб, щоб його уникнути. Довго можна перелічувати подібні дрібні відмінності, однак слід зазначити головну відмінність братів: їхнє ставлення до своєї Вітчизни. Старший брат Остап - справжній патріот своєї Батьківщини, заради неї він живе і заради неї згодом віддає своє життя. У Андрія інше ставлення до Вітчизни: кохання для нього важливіше. Забувши про святий обов'язок - берегти вірність Батьківщині, він каже такі слова: "Хто сказав, що моя Вітчизна - Україна? Хто дав мені її за Вітчизну?" З цими словами Андрій переходить на сторону ляхів, промінявши Батьківщину на кохану жінку. Відтепер для козаків він зрадник. На Андрія чекає смерть - смерть від руки розгніваного батька...