Танечні ведмеді, точніше відмова від них,— це алегорія посткомуністичної трансформації. У першій частині книги автор описує давню і, на думку захисників тварин, дику традицію дресирування ведмедів і поступову відмову від неї в Болгарії, друга частина — про болючі моменти посткомуністичного життя у різних країнах (Польща, Україна, Естонія, Сербія, Албанія, Куба, Грузія). Пропонована книга — яскравий приклад польського художнього репортажу.