«Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону «Донбас»» - перша книга, яку я прочитала за час повномасштабної війни. Це дебютний твір Ігоря Михайлишина. Того, хто вирішив берегти цілісність країни, а не власного гаманця. Бо «війна - це покликання і обов’язок». Музикант-аматор записав свої спогади за три місяці перебування в батальйоні. Писав, щоб не втратити їх. Тут ви знайдете жорстокість, вірність, страх та любов. До своїх рідних. До своєї країни. До своєї свободи. Ігор дарує можливість поглянути на картини моторошної реальности українських Героїв. Не тих, що живуть на сторінках історії. А тих, що живуть серед нас. «Піаніст» розповідає історію власного перетворення. Описує шлях від музиканта на Майдані до бійця батальйону «Донбас» в Іловайському котлі. Життя добровольця на війні не таке безтурботне, як нам розказують. Друзі, зради, піаніно, втрати і «Чайки» - будні «Піаніста». А ще хвилини страху і невідомости. Секунди, коли неможливо визначити – взвод обстрілюють «Градами» чи до тебе летить «Смерч». Текст не насичений зайвими фантазіями та «милом». «Щоденник» показує війну такою, як вона є. Без прикрас і словесного гриму. «Піаніст» майстерно зв’язав минуле та сьогодення. Недаремно ж «Амбал», доброволець з Макіївки, перейшов на українську, щоб пуйло його не захищав. А ви бачили танець смерти? Ви відчули її подих бодай раз? «Ви уявляєте собі смерть? Вона з косою? Це неправда. Смерть ходить зі стеблом соняха.»