Книга изумительная! В ней столько доброты и умного юмора, что невозможно оторваться. Прочитала на одном дыхании. У Гончаровой все книги - это Умно, Изысканно и Доступно. Изумительный слог, красивенный украинский язык. Гончарова - мастер короткого слова. Мастер рассказа. Умная женщина, которая пишет умные книги для простого обывателя. В книге много места автор уделяет животным. Любви к ним и уважению к ним. Это не звучит нудно или поучительно. Позитивно, красиво, ИЗУМИТЕЛЬНО! Как и все, что пишет Гончарова.

Тим любителям по-справжньої хорошої літератури, які ще не відкрили для себе Маріанну Гончарову, наполегливо рекомендую розпочати знайомство з нею зі збірки оповідань "Там, де ми живемо". Маріанна практично у всіх своїх творах пише про те, що добре знає особисто - людей, події, місця. Але як вона пише! Її героїв забути неможливо, а, здавалося, б незначна житейська подія перетворюється в маленький шедевр. Візьмем, до прикладу оповідання з цієї збірки "Кава по-віденськи" - з яким тонким гумором описує письменниця традиції Чернівців часів Австро-Угорської монархії: як знайомились молоді люди, як освічувались у коханні, як традиційно після заручин вивозили панянок "на каву до Відня". Або ж одне з моїх улюблених оповідань "Янкель, інклоц ін барабан" - про родину, розділену кордонами. Два брати, Матвій і Янкель, живуть на різних берегах річки Прут, один в Україні, другий в Румунії. Мама, яка живе з Матвієм в Румунії, сумує за Янкелем. І от, щоб порадувати матусю, той з багатонаціональним містечковим оркестром влаштовує на своєму березі Прута для матері самий справжній концерт, на якому грали румунську "Дойну", єврейський "Фрейлакс", польський "Краков'як"... А чого вартує багатонаціональна говірка завзятих музикантів - "Янкеле! Ну? Хай! Інклоц ін барабан..." Тож однозначно рекомендую цю збірку Маріанни Гончарової, як і інші її твори, в якості чудового засобу проти депресії і поганого настрою.