Книга Таємниця Могилянки і зниклий ключ
Код товара: 1262063
Описание книги
Характеристики
Доставка
Указать город доставки
Чтобы видеть точные условия доставки
Отзывы
Ігор
29 января 2026 г
Жах
Хочеться сказати автору - Не пишіть більше. Давно такого ідіотизму не читав з дитино.
Marta
28 марта 2022 г
Шукаючи Ключ в другий місяць війни
Ця книга відкрила мені чимало таємниць, фактів та секретів. З нею я мандрувала спокійним Києвом, вивчала староукраїнську мову, шукала зниклі речі і вчила історію.
Цитата Полузегарка “Писані не можуть чинити неписане” - звучить дуже цікаво та багатозначно, проте що це значить?
Зрозуміє значення далеко не кожен, але це все-ж-таки можливо. Це залежно який Ви тип людей - читаєте книжки чи ні. Якщо Ваш тип - другий, то я поділюся з Вами своїми думками щодо цього.
Судячи з сюжету книги, чи навіть радше порталу в світ таємниць, “Писані не можуть чинити неписане” - означає, що тільки ми - люди можемо контролювати наше життя, змінювати його. А писані персонажі можуть лише допомагати нам в цьому, давати підказки і поради на сторінках книжок, що до речі дуже не завадило б нам в даний момент.
Матеріальні пам’ятки є пристанищем духовного, культурного, невидного оком, але відчутного. Матеріальне можна знищити, і тоді духовне не матиме каналу зв'язку з нами, людьми, що ходять стародавньою бруківкою і новозакатаним асфальтом, читають назви вулиць, гортають старо і новодруки, захищають своє і своїх, втрачають і вперто відбудовують для майбутнього і життя.
4
Сергій
18 марта 2022 г
LIBERTAS, – промовив Полузегарок. – Ось те нечітке “сво” на листку лілії – “свобода”!
“Герої книжок не можуть змінювати реальність, але у надзвичайних випадках можуть змінювати і створювати писане”. А реальність створюється живими, тими, хто читають, пам’ятають, думають, захищають, жертвують, але не коряться злу.
Книжка Юлії Стахівської – водночас про таємницю і про розгадку. І те й друге доступне вибраним. І те й друге заховане від розуміння чужинців, які замість того, щоб приходити за знаннями і ідеями, вторгаються, щоб грабувати і плюндрувати. Переходячи в четвертий тиждень з часу вторгнення Московії в Україну, розуміючи, що кожної миті чужинці забирають життя моїх співвітчизників і руйнують ті матеріальні пам’ятки, які століттями витворювалися українцями, я читаю цю книжку, думаю і запам’ятовую.
Пошепки вимовляю, щоб вберегти у пам’яті звучання і написання топонімів Києва: Святодухівська церква, Цимбалів Яр, Щекавиця, Голосіївські ліси, Кирилівська вулиця, Андріївський узвіз, Боричів тік, Поштова площа, Контрактова площа – місця, названі так сотні сотень років тому і які будуть жити – нам треба вимовляти їх, наші місця сили і духу. Прочитую імена Галшки (Єлизавети) Гулевичівни, Петра Конашевича-Сагайдачного, Митрофана Довгалевського, Петра Могили, П’єра Брульйона, Івана Величковського, Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича, родини Якубовських, Богдана Хмельницького, Івано Мазепи, Пилипа Орлика, В’ячеслава Брюховецького і до них добавляю імена тих, хто зараз захищає Київ і всю Україну від орди: ділом, словом, молитвою.
Чую слова французькою, чеською, латиною, староукраїнською, англійською, старослов’янською, гебрейською, давньогрецькою мовами, які виростають з культури цих країн і народів, і розумію, що українська мова, культура і нація завжди будуть в контексті світу, світла і життя.
Як і напівгодинничок бібліотечного хранителя, книжка Юлії Стахівської відкриває минуле і і говорить про майбутнє, яке видиме тільки вибраним. Хочеш бути ним? Ти вже є, саме тут і тепер, пильнуючи, щоб секундна стрілка не зупинялася, захищаючи життя, пам’ятаючи про минуле, роблячи майбутнє, де струменить фонтан добра і свободи і де не місце непроханим зайдам. LIBERTAS!
4
Возникли вопросы?
0-800-335-425
Cвязаться






