Книга, що увібрала у себе мистецьку атмосферу України за Карпатами "Таємниця Ерделі" Олександра Гавроша цікава тим, що поступово окреслює образ Художника, Митця, «людини не від світу цього». І хоча книга присвячена Адальбертові Ерделі, у ній постає найголовніше питання – у чому сенс творчості? Невипадково, автор книги спочатку подає цікаві автобіографічні дані, афоризми і думки Ерделі про мистецтво і життя, а наприкінці – відбувається реінкарнація у часі і просторі (мається на увазі п’єса «Гарне літо в Парижі». Автор, наче смакує кожним штрихом із життєвої і творчої біографії художника і так мотивує, «роздмухує цікавість з маленької іскринки» у читача. На обкладинці книги справді з’являється Ерделі, але не тільки ім’ям, а філософією, барвами, поглядом, неоднозначністю і боротьбою. Упродовж читання уважні читачі помітять дивну річ – як з’являється суперечливе ставлення до особистості художника. Навіть та інформація, що Ерделі міг жити у достатку і розкоші за кордоном , а натомість вибрав рідне Закарпаття з хиткою політичною ситуацією може викликати здивування. Виникає питання : «Чому такий вибір?» Сьогодні у Закарпатті високий відсоток заробітчан і тих, хто не прагне повертатися додому із заробітків. Адальберт Ерделі розумів, напевне, свою місію і те, що сприятиме його натхненню для малювання… А це – рідні краєвиди, українська мова та й можливість хоч якось бути корисним своєму народові. Цікаво описано особисте життя Ерделі і його ставлення до шлюбу. Його експресія на полотнах – це не випадковість, а прояв темпераменту, життєлюбства, чуттєвості та небайдужості до жіночої краси. Але цукор відчутний на дні книги – це про п’єсу «Гарне літо в Парижі». У ній відчутна квінтесенція життєвої енергії, мотивів, маскулінності та характеру Ерделі. П’єса магічним впливом розкриває чи то таємницю таланту, чи то вводить у стихію художніх образів, бо після неї залишається присмак богемного і красивого Парижу, де було загублено стільки закоханих сердець. Навіть сама назва п’єси дає зрозуміти, що цей етап у житті художника був переломним, значним і мав вплив на створення «вибухових» картин на мистецькому горизонті тогочасся. Можливо, частинку паризького літа, Ерделі вдалося зберегти у своїх картинах з квітами і жінками? І тому від його картин віє сміливістю, екзотикою та внутрішньою свободою?