Книга «Таємничий острів», як завжди у Жюля Верна, сповнена пригод. В центрі подій одразу п’ять героїв, які спромоглися втекти із в’язниці для того, щоб допомогти захищати країну, але їх пригода на повітряній кулі закінчилася непередбачено. Всі вони опинилися на невідомому острові, і саме тут розпочалися їх справжні пригоди. Мені сподобалося, що всі герої відважні, чесні, дуже розумні, і найголовніше - вони завжди ставлять життя друзів вище свого. На героїв твору чекають цікаві відкриття, пригоди і смертельна небезпека. Як завжди, серед героїв є вожак, який завжди може знайти вихід з будь-якої ситуації. Єдине, що мені не дуже сподобалося, так це, як автор в кожній новій главі перераховує кожен новий крок героїв. Це трохи втомлює и наперед розказує нам, як буде далі. Але загальне враження від «Таємничого острова» у мене позитивне. Книга цікава, тому що занурює у світ справжніх пригод.

Жуль Верн представляє галерею шукачів пригод, але іноді в його книжках є історії, які мають нерозкриті таємниці. Йдеться про подальшу долю окремих героїв, що раптом виринають у наступних розповідях. Так відбувається у "Таємничому острові". Громадянська війна 1860-тих років є лише тлом, завдяки якому починаються пригоди-випробування п'ятьох героїв. Повітряна куля армії Півдня опиняється в руках прибічників Півночі та відносить їх на безлюдний острів. Тут кожний виявляє свої здібності. Інженер Сміт проектує приміщення у скелях, з-поміж яких справжньою перлиною стає "Гранітний палац" - захищена і водночас відкрита для океанського бризу споруда людей та природи. Репортер Спілет використовує знання із власних заміток, аби поліпшити побут. Моряк Пенкроф забезпечує провізією. Але особливо цікавим видається повернення старих знайомих. Так, повертаються "Дункан" і капітан Немо, розкриваючи справжнє обличчя. Тож відкриваємо нову історію, пригадуючи або перечитуючи вже знані.