"Святослав" - перша частина дилогії Семена Скляренка. Насправді, автором була запланована трилогія про князів Київської Русі - Святослава, Володимира, Ярослава. Однак на здійснення задуму не вистачило життя письменника, останній роман він так і не встиг написати, на жаль. Як зрозуміло з назви, перша книга присвячена рокам правління князя Святослава. Частково показаний період, коли на Київському престолі була княгиня Ольга, його мати. Упродовж твору розкриваються характери кількох правителів: Ольги, Святослава, а також частково Ярополка, Олега і Володимира. Останнього дещо більшою мірою, ніж його братів, та це й зрозуміло, адже наступна книга буде повністю присвячена йому. З кожною прочитаною сторінкою роману я все більше занурювалася у минуле даного періоду і все більше розуміла, що як би далеко ми не просунулися у плані технічного прогресу та всього іншого, одне залишається незмінним - війни. Вони були і, на жаль, будуть, поки існує цей світ. Завжди знаходяться ті, хто ставить під сумнів існування нашої самобутньої культури, хто хижим, заздрісним оком дивиться на нашу щедру землю і природу, хто хоче нищити нас і зайняти наші території. Та які б не були часи, як би важко не було, ми завжди відстоювали себе і відстоїмо знову. Хоробрість і сила наших предків надихає, спонукає до боротьби.

Ця книга сподобається в першу чергу всім шанувальникам історичних романів. Адже за цим романом можна вивчати історію, але в цьому творі події подаються через людські переживання та почуття. Така історія має властивість оживати, тому книгу можна з часом перечитувати, вона залишається такою ж цікавою та захопливою. Святослав, увійшов в історію як князь, що більшу частину свого життя провів у походах. Він був рідко навідувався до столиці своє держави, тому фактично всіма справами продовжувала займатися його мати княгиня Ольга. Військові походи князя Святослава зробили Київську Русь відомою державою раннього середньовіччя. Справа в тому, що Святослав в ранньому віці втратив батька, мати княгиня Ольга весь час витрачала на державні справи. Тому майбутнього князя виховували дружинники. Подорослішавши князь зажадав військової слави. Його походи, окрім останнього не знали поразок. Святослав знищив державу Волзька Булгарія у верхів'ях ріки Волга. Також йому підкорився Хазарський каганат. Метою Святослава було перенесення столиці на ріку Дунай та підкорення Візантійської імперії. У вирішальній битві греки розгромили армію Святослава, а на зворотньому шляху додому потрапивши у засідку печенігів Святослав загинув. Життя цього воїна було яскравим і цікавим, а от наслідки військових походів скоріше негативними для київської Русі. Адже знищення прикордонних держав відкрило шлях з Азії для нових кочових племен, від набігів яких стали потерпати землі Київської Русі.

Серия исторических романов автора проливает свет на княжеский период развития Руси. Особенно интересен стиль повествования при котором события описывается от первого лица. В этом произведении мы узнаем почему Святослав отказался от внутренней и внешней политики своей матери мудрой княгини Ольги. Рано оставшись без отца, с учётом что Ольга постоянно была занята важными государственными делами будущего князя фактически воспитывал воевода, а ближайшими друзьями-товарищами для него стали дружинники. Такое воспитание стало решающим в будущей политике молодого князя. Ведь ничего кроме военного дела он не умел и в отличии от княгини Ольги его приоритетом была сила и грубость. Святослав своими походами сделал Русь известной во всей Европе, кроме того он покорил многие соседние страны. В дальнейшей перспективе это стало большим негативным фактором для Киевской Руси, но на тот момент молодое государство стало на один уровень с более древними европейскими странами. Однако все же постоянные войны истощали Русь, ведь не всегда они приносили победы. Кроме того разрушив государства на восточных границах Святослав помог попасть в европейские степи новым кочевым народам - половцам. Ведь больше не было препятствий на их пути в виде Хозарского царства. Погиб Святослав также в расцвете сил и при загадочных обстоятельствах. Даже точного места его гибели никто не знает. Жизнь этого князя-воина была яркой и стремительной как полет стрелы.