Надто химерна для звичайного читача книга. Я не отримала від неї того читацького задоволення, на яке очікувала, уповні, але це проблема моїх очікувань. Книга чудова. Розповідає про молодого хлопця, який лікується від алкозалежності в медичному закладі, схожому на алкогольний диспансер. Лікування передбачає арт-терапію. Він малює разом з літнім художником, який постійно незадоволений якістю картин. Хлопець психічно неврівноважений, і зав'язка полягає в тому, що на одному з сеансів під час зриву хворий убиває художника. Усе ніби зрозуміло і правдиво, чи не так? Усвідомивши, який злочин вкоєно, він тікає, купує квиток на автобус і намагається поїхати в село, перечекати час, поки його шукатимуть і судитимуть. При цьому він упевнений, що ні в чому не винний. Однак, під час поїздки він вчиняє автокатастрофу, під час якої гине ще більше людей. Тут читач бачить, що герой і справді в повному неадекваті, і ого супроводжують галюцинації,, які він не може відрізнити від дійсності. Хлопець не дочекався суду над собою: він впав у кому. Тут сюжет різко зміщується в іншу часопросторову реальність. Головний герой ніби той самий, але він живе уже в іншому утопічному майбутньому, лікується в лікарні від втрати свідомості, а дружина пояснює йому, що його думки і спогади несправжні. Дія постійно змінюється, героя шарпає між реальним і нереальним, і читач мусить вирішити сам, яку з дійсностей вважати за первинну. Він згадує про дитинство, юність, першу закоханість і нещастя, пов'язані з нею. Згадує, як він опинився залежним від алкоголю. Він все розуміє. Не розуміє лише одного дивного образу: чоловіком з олівцем у оці. Хто він такий? І чому збурює в ньому такі почуття. Книга геніально пов'язує і осмислює психоаналіз і психотравми, свідоме і позасвідоме, теорію сновидінь Фрейда і архетипи людської і суспільної свідомості за Юнгом. Вона багатоподієва, але це трилер радше на рівні свідомості і психіки, аніж на рівні світу і подій. Дуже раджу уважному до деталей читачу. Він зможе знайти тут багато цікавого і несподіваного.

В наше время парень впадает в кому после ужасной аварии. Подруга пытается его разбудить, полиция жаждет взять показания, а доктора только разводят руками. Парень приходит в себя после удаления опухоли мозга, но не помнит абсолютно ничего. Вокруг странный мир - высоко технологичный и абсолютно феминистический. Это будущее, или параллельный мир? Странные видения преследуют его. Это воспоминания, сны или галлюцинации? Как связаны два этих человека, и кто из них реален? Столько вопросов ждут ответов.. Реальности и сны сплетаются между собой в странный причудливый лабиринт. Это какой-то сюр, одновременно запутано, но в то же время в целом достаточно понятно написано. Читается легко, язык очень красивый - лёгкий и воздушный, полный метафор и повторяющихся образов.. Единственный минус - финал. Он вроде бы и объясняет происходящее, но одновременно и лишает книгу смысла. Хочется сказать - ну ок, мы поняли что произошло, но зачем, к чему все это было? Я не жалею что прочитала книгу, времени заняло немного, плюс это был интересный необычный опыт. Красивый роман, причудливая форма. Но глубинного смысла в нем практически нет..

Сон. Сни. Це маленькі часточки мого божевілля, яке я боюся озвучити… Ірина Червінська «Світи і лабіринти» Чи можете ви зі стовідсотковою впевненістю сказати, що ваше життя є справжнім і справді вашим? Чи вірите ви в паралельні всесвіти і в паралельну версію самого себе? Саме такі питання постають перед читачем після прочитання дебютного роману Ірини Червінської «Світи і лабіринти». Цей трилер з елементами детективу може без перебільшень змусити ваш мозок кипіти. Як зазначає сама автор : «Тут можна нарахувати чотири різні світи: один реальний, один вигаданий, далі – сни, і ще один не то реальний, не то нереальний, це вже як читач вирішить сам». Життя головного героя перевертається з ніг на голову за один день. Ще вранці він був хворим на алкоголізм пацієнтом наркологічної лікарні, який намагався здолати свою залежність, а вже по обіді – убивцею, який, тікаючи від правосуддя, спричиняє автокатастрофу, у якій гинуть невинні люди. Аварія стає для героя відправною точкою в царство його персонального божевілля… Дія відбувається в двох паралельних світах: у теперішньому та в примарному майбутньому. Цей майбутній матріархальний світ геть відрізняється від того, у якому живемо ми. Синтетична кава, їжа з пакетиків, «розумні дороги», роботи – це буденні реалії людей того вигаданого майбуття. Але разом із тим хоч людство й просунулося вперед у технологічному плані, у плані моральному воно зазнало колосальної деградації. Блукаючи між двома світами, головний герой поступово починає втрачати самого себе. Йому стає все важче і важче відокремлювати свої справжні спогади від абсурдної реальності, яка щодня нещадно підривала його психіку та внутрішній спокій. Читаючи цей роман, ми самі мимоволі починаємо замислюватися: а що заважає нам прокинутися завтра в паралельній реальності? Де гарантії, що наше життя – не чиясь химерна вигадка? Важко сказати, чи «Світи і лабіринти» зможуть підкорити велику читацьку аудиторію – занадто неоднозначне враження справляє ця книга. Можемо констатувати лише одне: вона точно не залишить вас байдужими. Плюси : + непередбачувано-карколомний сюжет + «відкритий сюжет» Мінуси: - автор наскільки заплутує читача у своїх паралельних світах, що наприкінці важко визначити, чим врешті-решт закінчується роман Читати: Тим, хто любить нетиповий заплутаний сюжет Тим, хто любить розповіді про життя в далекому-далекому майбутньому, і любителям фантастики загалом Тим, хто цікавиться особливостями роботи людської психіки Не читати: Тим, хто любить твори із чіткою і зрозумілою сюжетною лінією Тим, хто не надто полюбляє жанр фантастики Тим, хто не готовий мандрувати паралельними світами в пошуках істинного себе