Купила цю книгу, бо дуже сподобалась книга цього ж автора "Правила будинку Сидру" Але ця очікувань не виправдала - здалась трохи нудною, сюжет досить прозаїчний, персонажі - наче подружжя з сусідньої квартири. Є дрібка гумору, грайливі сексуальні провокації ( які, певно, могли когось шокувати 40 років тому, але не зараз) написано добре, але не захоплює, не затягує. Читається просто як цікава, але трохи місцями затягнута сімейна сага. Після першої прочитаної сотні сторінок сподіваалась, що це тільки розігрів, і далі буде цікавіше. Але ні, після двохсотої сторінки стало ясно, що вся книга буде такою ж рівною та трошки тягучою. 600 сторінок — величезний об'єм, який можна було б скоротити вдвічі без втрати сюжету і суті книжки. Цікаво, автору платили за кількість сторінок?) Однак, це досить приємне розслабляюче чтиво, тому замовила ще одну книгу Ірвінга)

"Світ очима Ґарпа" - це книга, яка підкорила мене своєю щирістю і неймовірними персонажами. Попри всю їхню гротескність, вони здаються абсолютно живими і зрозумілими. Сюжет місцями справді шокує своїми дивними і навіть абсурдними поворотами, але стиль Ірвінга настільки легкий, іронічний і захопливий, що сотні сторінок буквально проковтуєш за кілька вечорів. Мені особливо сподобалося, як автор вплітає в художню історію складні й важливі теми - фемінізму, статевої ідентичності, природи насильства та батьківського страху за дітей. І робить це без моралізаторства, дуже органічно і через життя самих героїв. Це глибока і водночас дуже людяна історія про те, наскільки крихким є життя і як важливо залишатися собою в цьому хаотичному, іноді навіть безумному світі. Після цієї книги Ірвінг лише закріпився для мене як один із улюблених авторів. Він вміє показувати слабкість і силу людей так, що ти починаєш їм щиро співпереживати.

Обожнюю книги Джона Ірвінга за епатажність та неоднозначність його персонажів. Їх завжди багато, вони всі дуже цікаві, різні, і поводяться вони так, як поводяться реальні люди. За почуття прив'язаністі та співпереживання до його персонажів. Хочя вони і вигадані та на сторінках його книги вони наче живі, проживають своє життя, сповнене сміху, радості, усіляких житейських проблем, а також горя та утрат. У їх житті панує безлад та хаос з яким вони намагаються впоратися. Саме тому вони мені й дуже подобаються, бо вини не ідеальні. За непередбачуваність сюжету. Іноді це бувають дуже шокуючі сюжетні повороти, які змушують читача голосно сміятися або просто сидіти у заціпенінні. Читаючи книгу, мені завжди цікаво, що станеться далі, чим тепер здивує автор, бо він це майстерно вміє робити. За його легкий та водночас гарний стиль письма. "Світ очима Гарпа" - це водночас кумедна і напрочуд жорстока сімейна сага. Тут тільки процес зачаття самого Гарпа чого вартий, я був трохи шокований, у гарному сенсі, читаючи цей епізод. Але ще є й дуже жорстокі, драматичні та напрочуд емоційні епізоди. Також у книзі піднято багато соціальних тем. Такі як секс, та його безпосередній вплив на життя людини. Фемінізм. Сексуальна нетерпімість. Трансгендерність. Пошук свого місця у цьому світі. А також про сімейні цінності. Батьківську гіперопіку. А ще тут багато про письменництво, про створення книги та все що з цим пов'язано. Мені було неймовірно цікаво та захопливо про це читати, так би мовити зазирнути за лаштунки. Узагальнюючи, взаголом ця книга просто про життя. Про сам сюжет нічого розповідати не буду, це просто не можливо без спойлерів. Просто беріть і читайте. І ще пораджу не читати передмову автора на початку книги. Там багато сюжетних спойлерів. Я прислухався до цієї поради, і дуже цьому радий. Однозначно раджу до прочитання, якщо вас не лякають складні та об'ємні книги, які поглинуть весь ваш вільний час.