Раджу до прочитання всім шанувальникам фантастики!

Крістіна Двойних - одна з найулюбленіших авторок фентезі, фантастики та янгедалту. Окрім цієї, читала ще її "Аномалію", що є безперечною любов'ю, та "Дилему", яка змусила замислитись над важливими речима. Сіонна Вель - донька капітана станції № 4. Вона рейнджерка, разом з командою досліджує погиблу Землю, на якій залишилися здичавілі люди. Таких називають маргіналами, вони нижча каста. Набагато вищими за соціальною драбиною є мешканці станцій. Сіонна - воїн-одинак, їй важко працювати в парі. Протягом розповіді читач дізнається, чому так сталося, і яка травма змусила її відцуратися напарників. Однак одного разу її поставили в пару. Та ще й з ким! З маргіналом! Сором, та й годі. Разом з ним їм доведеться виконати завдання і здійснити подорож. Ця мандрівка є чимось значно більшим для Сіонни - пошуком себе, розумінням людей, усвідомленням, що до того вона була сліпою і не бачила життя. Друга частина (вони насправді не поділені, говорю за своїм відчуттям) мені сподобалася більш. Стрімкий розвиток подій, закрученість сюжету і перепони на шляху персонажів. Фінал теж вразив. З розряду "хто б міг подумати". "Світ долішній" - це суміш краси, захопливого сюжету і важливих соціальних, моральний, гуманітарних тем. Експериментування з формою та жанром, проходження головною героїнею шляху героя за Кемпбеллом, впізнавання в антиутопічному майбутньому злободенність - це все дає мені змогу сказати, що книга стала одним з найкращих і найцікавіших досвідів у цьому році.